Андріївська церква – історія шедевра
В історичній частині Києва, на початку Андріївського узвозу височить собор неперевершеної краси. Він одночасно поєднує щоденні богослужіння і роботу музею. Його двері привітно розкриті для відвідувачів. І якщо ви побажаєте, зможете потрапити на регулярні екскурсії. Але, що дійсно таять в собі ці мовчазні фрески? Яких людей вони бачили? Що цей зразок архітектури минулого представляє сьогодні? У цій статті я проведу невелику екскурсію особисто для вас.
Казка чи бувальщина?
Подейкують, що історія собору Святого Апостола Андрія Первозванного почалася задовго до того як був закладений перший камінь у її фундамент. Вона була закладена в честь однієї з найдавніших легенд Києва.
У стародавні часи, коли дванадцять святих апостолів вирушили нести світоч віри по всьому світу, апостолу Андрію Первозванному випав шлях в дику Скіфію. Він разом зі своїми учнями рухався уздовж безіменної річки, нинішнього Дніпра, в сторону Понт Аксийского моря (антична назва Чорного моря). В одну з ночей вони зупинилися на одному з мальовничих пагорбів правого берега річки. А прокинувшись уранці, святий Андрій промовив: «Зрите ви гори ці? На цих горах засяє благодать Божа. І повстане тут великий град. Та над ним Бог на місці цьому безліч церков!»
Багато хто задається питанням: «Чому у Андріївській церкві немає дзвонів або хоча б дзвіниці?» На цей рахунок теж існує своєрідна легенда, згідно з якою за часів Андрія Первозванного цей пагорб омиває море. Воно невідомим чином спала, після того як апостол встановив на пагорбі хрест. Але кажуть, що воно не зникло – Андріївська церква позапечатувала води. І тільки дзвін здатний пробудити їх.
Такою була приказка до нашої історії, а тепер перейдемо до фактів.
Реалії та мінливості історії
Першою, хто особисто заклав фундамент однойменної церкви на Андріївській горі, була Єлизавета Петрівна. Це знаменна подія трапилася в далекому 1744 році. На будівництво було виділено величезні на ті часи кошти – близько 20 тис. рублів, А на всіх тодішніх українських землях, що входили до складу Російської Імперії було дозволено безкоштовно рубати ліс і наймати працівників практично за даром.
Мало кому відомо, що Франческо Бартеломео Растреллі не відразу став головним архітектором-проектувальником по цьому будівництву. Спочатку ця почесна посада належала іншому відомому архітектору того часу Іоганну Готфріду Шеделю, але через конфлікт з Петербурзької канцелярією, його проект був відбракований.
Найвідоміші майстри і художники були залучені для оздоблювальних робіт і розпису «Лебединої пісні» Растреллі. Так, у створенні Андріївської церкви взяли участь такі відомі особистості як І. Мічурін (під керівництвом якого споруджували церкву), І. Вишняков, І. Домаш і багато інших.
Саме будівництво було завершено в 1754 році. Фундамент відрізнявся особливою міцністю і унікальністю (за принципом кліті був закладений стилобат на висоту двох поверхів), так як пагорб на якому зводився собор таїв у собі небезпеку зсувів. Але через прорахунку з питання грунтових вод був допущений ряд помилок. З цієї причини практично відразу після закінчення будівельних робіт підземні води стали підмивати фундамент споруди. Не дивлячись на це, Андріївська церква миттєво стала одним з головних прикрас Києва, в який були поміщені частина мощей святого Андрія Первозванного.
Однак освітлена церква була лише в 1867 році. А через низку політичних проблем в політичній верхівці Царської Росії, Андріївський собор був відрахований з переліку палацових споруд.
На жаль, за весь час свого існування ця прекрасна і мальовнича споруда не раз піддавалася жорстоким випробуванням долі і негоди. Так, в 1815 році під поривами найсильнішої бурі, були зірвані черепичні купола, які замінили на залізні тільки в 1825-28 роках. Весь цей час церква була схильна до руйнівної дії дощової води і снігу, але навіть після реконструкції вона не повернула собі колишню велич – нові куполи були дещо інший форми і втратили свою красу. Однак уже в 1843 році трапився черговий удар. Після проливних дощів стався зсув ґрунту, через що фасад дав тріщину. Протягом наступних двох років архітектор Сапро прийняв естафету по догляду за Київським шедевром. Були замінені купола, відреставрований і побілено фасад, замінено сходи. Але красуня радувала киян не настільки довго, як хотілося б. З 1894 року починається період затяжної хвороби і майже щорічних відновлювальних робіт аж до 1926 року.
Найскладніший період припав на Другу світову. Але, не дивлячись на найпотужніші бомбардування міста спочатку німцями, потім червоної армії, церква вистояла і подолала всі випробування, яка охороняється святим духом.
У післявоєнний період поверхневі реконструкції проводилися двічі, але сучасний вигляд Андріївський собор набув під час великомасштабних відновлювальних робіт 1974-79 років, під керівництвом архітектора В. Кореневий. Завдяки знайденим в одному з музеїв оригінальними кресленнями Растреллі, церква придбала свій первісний величний вигляд. Були позолочені куполи, відновлені фрески і оздоблення.
Переводчик Google для бизнеса –Инструменты переводчикаПереводчик сайтовСлужба “А
Собор и современность
В 1968 году церковь перешла в собственность музея «София Киевская», а в 2008 году она стала принадлежать к Украинской Автокефальной церкви.
В 2002 году Андреевский собор был признан на международном уровне и внесен в собрание «1000 чудес света. Шедевры человечества пяти континентов».
Документы о внесении ее во всемирное наследие ЮНЕСКО были рассмотрены и отвергнуты из-за многочисленных нарушений и недоработок. В частности в определенных пределах от памятника архитектуры не должно вестись строительство. А также постройка должна соответствовать определенным требованиям по ее состоянию. В 2012 году была проведена очередная реконструкция.
Интересно знать…
- Мы с вами могли бы так и не увидеть Андреевскую церковь. Почему? Все просто. В 1870 году был предложен на рассмотрения сооружения на киевских холмах значительных защитных крепостных сооружений. Они были призваны защитить город от атаки со стороны реки. Он предполагал разрушение некоторых памятников архитектуры, в том числе и Андреевского собора. Но благодаря титаническим усилиям Андрея Николаевича Муравьева , который добился того что его прошение было лично рассмотрено царем Александром ІІ. Это возымело свое действие и мы смогли насладиться видом этого грандиозного творения.
- Во времена строительства Андреевской церкви не умели сооружать громоотвод для таких высоких сооружений, поэтому до 1892 года в церковь трижды попадала молния. В самый последний раз, это чуть не стало смертельным для местного псаломщика, который как раз проводил в церкви службу, была повреждена позолота и штукатурка. Этот случай заставил действовать власти и ускорил процесс по установке громоотвода.
- Рядом с Андреевским Собором стоит памятник известной советской комедии «За двумя зайцами». Это не просто так – одна из самых запоминающихся сцен фильма (женитьба) была снята именно на ступенях этого собора.
- Здесь, на в цокольном сооружении любил попрошайничать юродивый Иван Босой (Расторгуев). Это первый в Киеве нищий меценат. На свои подаяния он содержал благотворительный приют, который ежедневно мог принять до 3000 человек.