Бандура – український або англійський інструмент?

З новітнім відродженням української культури на хвилі націоналізації останніх років постали з минулого такі щиро українські національні інструменти як кобза та бандура. Сучасних бандуристів можна вирізнити з лави інших музик, через докорінно новий підхід до аранжування нотних текстів. Адже в сьогоденні майже відсутній переклад популярних пісень на ноті до бандури. Це виключні професіонали своєї справи, що виключно вірять в своє діло і активно популяризують його. Але, що можна сказати про цей унікальний музичний інструмент – бандуру?

Українська чи англійська?

З давніх давен між істориками точиться запекла суперечка стосовно походження бандури. В кінці кінців вони розділилися на два табори. Так одна група на чолі з Фамінцином стверджувала, що «бандора» вперше була створена у Англії у 1561 році, а вже звідти пройшовши великий шлях дісталася терен тогочасної України, де її назва була трохи переінакшена.

Прихильники іншої думки, як описав в своїх дослідженнях музикознавець Г. Хоткевич, схиляються до того, що бандура це оновлена кобза і є чисто національним музичним інструментом спочатку козаків, а потім і їх нащадків українців.

Першим бандуристом вважається Чурило, який виступав при дворі польської шляхти у 1500 році. З тих пір почалося поширення цього музичного інструменту. Цікаво те, що дослідник І. Шрамко відносить бандуру і кобзу до стародавнього культу Змії, члени якого зображали цей інструмент на скіфських золотих пластинах, що були віднайдені в одному з поховань Херсонщини. Тобто бандура та її попередниця кобза побутували ще за часів Київської Русі.

Відповідно до одної із версій, одним із прототипів нашого національного інструменту була «пан-тура» – шумерський інструмент, що був створений у 3 тис. до н.е.

Впродовж 17-19 ст. виступи кобзарів-бандуристів мали шалену популярність не тільки серед простого народу, але і у містян. Створювалися справжні братства кобзарів, що передавали національну пісню від майстра до учня.

Сучасного вигляду бандура набула лише на початку 20 ст. після удосконалень, що внесли Корнієвський, Снігирьов та ін. А у другій половині 20 ст розпочинається її серійний фабричний випуск. Особливо відзначився у вдосконаленні цього інструменту відомий майстер і музикант Роман Гриньків.

Яка вона сьогоднішня бандура?

З плином часу бандура змінювала свій зовнішній вигляд та розмір, набувала рис закордонних інструментів та збільшувала кількість струн. На сьогоднішній день бандура на рівні зі скрипкою, гітарою та іншими інструментами проходить тернистий шлях оновлення. Набули поширення так звані бандури київського типу.

Окрім конструкції суттєві зміни проходить і репертуар. На мову бандури перекладаються, як сучасні хіти та і популярні закордонні пісні 80-х і 90-х років. На сцену виходять такі нові зірки естради як В. Лисенко, Л. Верба, Я. Джусь, Т. Компаніченко, Г. Матвіїв та багато інших. Створюються спеціальні концерти де бандура приймає участь на рівні з класичними інструментами. Загалом бандуру порівнюють з фортеп’яно – за те що в грі задіяні всі десять пальців та є можливість брати акорди.

Бандура – це шепіт нашого оспіваного легендами минулого, це свіжий подих нашого сьогодення. Можливо вже завтра вона стане провідником до нашого нового шляху.