Чотири історії, які не залишили нас байдужими

Якщо у вас трапилася біда, Українська біржа благодійності – єдина в Україні платформа, побудована за принципом краудфандінга, що діє у сфері благодійності, – готова зібрати людей, які вам допоможуть.

Якщо ж вам пощастило жити без бід, станьте тими самими помічниками. Публікуємо чотири історії, які не залишили нас байдужими.

Допомогти можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/2013/

Це Люда. Їй 13 років. У неї сколіоз 3 ступеня. 25 серпня 2007 року на неї напав американський стаф. Дівчинка була на волосок від смерті, але лікарям вдалося її врятувати. У підсумку – 10 швів, пошкоджений лицевий нерв. Два місяці в лікарні.

Крім того, щорічно Люда проходить лікування в неврологічному відділенні клініки “ОХМАТДИТ” (S-подібний сколіоз третього ступеня – це інвалідність). Але через брак грошей лікувалася один раз на рік замість трьох-чотирьох.

Я з мамою часто їздила по санаторіям, але це давало незначні результати. Потім мама дізналася про центр Доктора Бубновського (там сколіоз лікують безопераційним методом).

Перший час дівчинка регулярно отримувала реабілітацію, але на жаль, через фінансові проблеми на цілий рік переривала лікування, що природно відразу відкинуло результати лікування на кілька етапів назад. Потім мама взяла кредит і лікування було продовжено. Але і цього не вистачило.

Мрію знову танцювати, бути такою ж як все… Жити життям звичайної дівчини…

Допомогти Люді можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/2013/

Допомогти можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/1805/

Олексій. Йому – 35. Маленька донька Олексія весь час запитує: “А коли тато візьме мене на ручки, відведе в ляльковий театр або цирк?” Для Олексія такі питання занадто болючі. 16 травня 2012 року ввечері Олексій повинен був повернутися з роботи, він подзвонив дружині і повідомив, що незабаром буде вдома. Дружина прочекав до 23:30, але улюблений так і не з’явився. Дзвінок сестри Олексія став новою точкою відліку в житті сім’ї. Сестра сказала, що Олексій в реанімації і навряд чи доживе до ранку…

Наступного дня після трагедії сім’я Олексія дізналася, що під час роботи на будівництві на чоловіка зірвався і впав металевий каркас з екскаватора. В результаті – важка закрита черепно-мозкова травма, зламаний хребет, ключиця, ребра… Швидка приїхала лише за 40 хвилин. Без свідомості, з неймовірно важкими травмами він до останнього боровся за своє життя. Тільки вже в кареті швидкої впав у кому. Прогнозів від лікарів не було, адже в багатьох випадках люди з коми просто не виходять.

Життя подарувало Олексію і його сім’ї другий шанс, він вийшов з коми, однак із пробитими легенями. В результаті ще місяць йому лікували легкі, відкачували з них рідину. Операція на хребті була зроблена через півтора місяця з дня травми. Навіть після операції від лікарів сім’я постійно чула, що Льоша довго не протягне.

Незадовго до травми я був найщасливішою в світі, адже я одружився, а потім у нас народилася чудова дочка. Моєму щастю не було меж, весь свій вільний від роботи час я присвячував родині, дуже любив разом з дружиною і дочкою гуляти, допомагати купати дитину, укладати її спати. Але біда, як завжди приходить несподівано.

Віра сім’ї і бажання жити дало сьогоднішній результат. Якщо ж вірити лікарям – Олексія могло б вже не бути в живих, проте – він живе! І кожен день бореться за своє життя. Щоб поліпшити ситуацію, потрібно постійно проходити реабілітацію в клінічних центрах. Сім’я Олексія звертається за допомогою у зборі коштів на реабілітацію і заздалегідь вдячна за підтримку і за добрі справи і слова, адже вірить, що Бог здатний творити чудеса!

Допомогти Олексію можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/1805/

Допомогти можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/1907/

Анатолій, 56 років. цукровий діабет II типу тяжкої форми, стадія субкомпенсації. Хронічна хвороба нирок V (термінальної) стадії: діабетична нефропатія.

Анатолій – оператор телеканалу СТБ, працював у Чорнобилі.

Розповідає донька Анатолія: “Ми жили насиченим життям дружної творчої родини. Зараз – як на лінії вогню. Наш фронт – це гемодіаліз, одне з найважчих лікарняних відділень. Наш тил – це будинок, де ми тільки ночуємо. І то не завжди. І там, і там потрібно бути універсальними солдатами і оптимістами, незважаючи ні на що. Для того, щоб ділитися своєю життєвою енергією з татом. щоб він просто жив. Тому що у нього немає нирок. А інші органи в аварійному стані. Папа працював оператором на телебаченні і годував сім’ю. А цукровий діабет прогресував, за один рік забравши обидві нирки і ногу. ”

Два роки минули, немов страшний сон. Нескінченні дні і ночі в стаціонарах і реанімаціях, ампутація ноги, численні операції … І німа фраза в очах лікарів: ми нічого не обіцяємо. А потім і висловлена: “У нас з такими хворобами люди вмирають, ми ж не Німеччина”.

Сім’я Анатолія твердо вірить: життя триває. Для того, щоб людина з такими важкими діагнозами просто існувала, його рідним потрібно буквально стати медиками і постійно бути поруч. На жаль, і цього замало. Тому ми просимо про допомогу всіх добрих і небайдужих людей. Анатолій дуже потребує лазерної терапії сухої гангрени: це єдина можливість зберегти ногу. А також в протезуванні, щоб встати з остогидлого інвалідного візка. І в ліках, без яких неможливо провести життєво необхідний діаліз.

Допомогти Анатолію можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/1907/

Допомогти Вові можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/1957/

Вова. Йому немає і року. Він дуже любить грати зі своїм блакитним слоником, слухати музику, а найбільше – коли старший брат читає йому казки. Це те, чого Вові найбільше не вистачає, тому що більшу частину часу він проводить в лікарні. З народження хлопчик пережив зупинку серця, крововилив в мозок, не одну операцію на головному мозку. Зараз же Вова потребує хірургічного втручання з метою розширення кісток черепа – зі спеціальними имплантами.
Фірма-виробник йде назустріч цій дитині і надає величезну знижку, але навіть ця сума нереальна для сім’ї. Давайте разом допоможемо Вові почати жити повноцінним життям.
Вова народився з пневмонією, а потім стався крововилив у мозок. Це призвело до гідроцефалії. Лікарі і раді були б усунути цей симптом, але вага хлопчика не дозволяла робити хірургічні втручання. Тому Вова був під наглядом нейрохірурга. Пізніше йому вдалося зробити операцію. Здавалося, що лікарняні будні позаду. Вова почав добре набирати вагу, підростав, розвивався… Але раптом хлопчик захворів бронхітом, який викликав ускладнення. Він став слабким, сонливим, почав худнути.
Виявилося, що у Вови кіста головного мозку, і його знову прооперували. Через таку кількість втручань у хлопчика виникло захворювання – краніосиностоз. При цій хворобі шви черепа не ростуть, і для вирішення цієї проблеми потрібна ще одна операція. В іншому випадку у Вови виникнуть незворотні процеси в мозку, і Вова може навіть загинути.
Щоб провести таку процедуру потрібно використовувати спеціальні дорогі імпланти. Але сім’я їх придбати самостійно не може. Давайте разом допоможемо цьому хлопчику!

Допомогти Вові можна тут: https://ubb.org.ua/ru/project/1957/