Що читають в National Geographic
Пам’ятаєте, ми колись розповідали, що думають відомі світові кінорежисери про роботи своїх колег? А тоді нам стало цікаво, яку літературу про подорожі люблять мандрівники. Ми трохи пошукали, і дізналися, що насправді читають працівники National Geographic.
Брюс Чатвін «Що я тут роблю»
(Bruce Chatwin, What Am I Doing Here)
Це історія про світ, найрізноманітніші країни та людей, яких зустрічає під час подорожі герой – від режисерів та дизайнерів до не менш цікавих пересічних жителів маленьких містечок.
Автор пише легко та невимушено, просто, місцями навіть дещо зухвало. Але саме це і робить книгу такою цікавою. Бенін, США, Індія, Непал…
До речі, всі історії та дорожні замітки зі збірки написані з власного досвіду автора, для якого дорога вже стала домом, а подорож – способом життя.
Славенка Дракулич «Кафе Європа: Світ після комунізму»
(Slavenka Drakulić Café Europa: Life After Communism)
Хорватська письменниця та журналістка розповідає про всі реалії посткомуністичного світу: покупку пилососа, похід до стоматолога і подібні дрібниці, які тоді дрібницями не здавалися. А для тих, хто не знайомий із центральною та східною Європою, ця книга стане свого роду путівником. А тим часом ця частина континенту так сильно хоче стати схожою на своїх західних сусідів, і в кожному місті є маленьке кафе, що хоч якось віддалено нагадує Рим/Париж/Лондон…
Стівен Емброуз «Безстрашна відвага: Мерівезер Льюіс, Томас Джефферсон та відкриття американського Заходу»
(Stephen E. Ambrose, Undaunted Courage: Meriwether Lewis, Thomas Jefferson, and the Opening of the American West)
Це біографія Мерівезера Льюіса – керівника експедиції Льюіса і Кларка. Цікаво, що книга написана на основі листів та записів учасників експедиції та Томаса Джефферсона. І хоч саме опис експедиції ліг в основу твору, автор розповідає трохи про дитинство та юність Льюіса. Описані події – один із найвизначніших моментів історії Америки та одна із найбільших пригод усіх часів.
Роберт Каплан «Імперська пустеля: подорож в американське майбутнє»
(Robert D. Kaplan, An Empire Wilderness: Travels into America’s Future)
Портрет нової, а точніше майбутньої Америки, вийшов незвичайним та навіть несподіваним. Та головне – досить переконливим. На його думку, Америка – країна, що все ще знаходиться в пошуку та на етапі переходу до чогось стабільного. Він подорожує власною країною та відкриває її для себе по-новому. це картина Америки після закінчення холодної війни. Це такий собі мандрівний блог з елементами політичних міркувань. Що ж пророкує автор своїй країні? Читайте і дізнаєтесь.
Карл Філіп Морітц «Подорож пана Морітца Англією»
(Karl Philipp Moritz, Travels to England in 1782)
Можливо, місце знайоме для декого, але час точно незнайомий. Англія, XVIII століття. Морітц описує своє щоденне життя в подробицях, презентуючи яскраву живу картину. Це серія листів до друга. Цікаво, що автор подорожував за досить скромний бюджет, і єдина річ, яка була у нього в кишені, – книга «Втрачений рай» Мілтона. Під кінець з розповіді стає зрозуміло, що подорож була нелегкою. Хіба ж легко подолати пів-Англії пішки?
Александра Фуллер «Африканське дитинство»
(Alexandra Fuller, Don’t Let’s Go to the Dogs Tonight: An African Childhood)
Письменниця згадує про своє дитинство в Родезії (тепер Зімбабве) в сім’ї, що ледь зводила кінці з кінцями. Країна в той час переживала багато змін, а сама книга – не зовсім типова пригодницька розповідь. Багатьох вона може, навпаки, злякати та повністю відбити бажання їхати туди. Це політична комедія, герої якої радіють, що їм вдалося вижити. Проте вона розповідає не стільки про трагедію, скільки про свою незвичайну сім’ю в такі незвичайні часи.