Чия це робота? Унікальні церковні розписи

Розписи церкви Спаса на Берестові в Києві

Церква Спаса на Берестові – одна з шести уцілілих архітектурних пам’яток XI століття на території України. Вона знаходиться в декількох метрах від Києво-Печерської Лаври і була побудована як княжа усипальниця.

Випадково до сьогодні дожила фреска XI сторіччя, пошкоджена реставраціями XIX століття (доречі, в цей період через реставрації було втрачено багато цінних розписів Софії Київської та Кирилівської церкви). На думку вчених, композиція під назвою “Чудесна риболовля на Тивериадском озері” або “Явлення Христа на море Тивериадском” є цінною і цікавою в художньому плані. Цей розпис в XVII була прихована під шаром штукатурки і відкрита в непошкодженому вигляді в 1970 році.

Крім фрески, в церкві Спаса на Берестові зберігся прижиттєвий настінний портрет Київського митрополита Петра Могили (+1647).

Розписи Кирилівської церкви в Києві

Церква святого Кирила в Києві – одна з небагатьох збережених пам’яток домонгольського періоду. Вона була побудована в XII столітті і крім своїх прямих функцій також виконувала роль усипальниці княжих осіб з роду Олеговичів. Цей храм не перестає дивувати своєю красою, а особливо унікальністю інтер’єрного розпису.

Унікальність Кирилівських розписів полягає в тому, що частина з них – це оригінальні і єдині у своєму роді фрески XII століття, наприклад, сюжет, який зображає, як ангел згортає небеса в сувій. А взагалі, весь комплекс стародавніх фресок становить 800 кв.м. Це найбільша площа для церков XII століття.

Ще одна група розписів, що вабить цінителів і туристів зі всього світу, належить пензлю всесвітньо відомого художника Михайла Врубеля. У 1884-85 роках Врубель написав частину ікон для іконостасу, а також ряд композицій на стінах храму. Найбільш відомі з них: “Пресвята Богородиці”, “Оплакування”, “Зішестя Святого Духа на апостолів”. Остання, за визнанням художника, приснилася йому уві сні.

Варто відзначити, що на момент своєї роботи, Врубель був маловідомим художником, і саме створені ним шедеври Кирилівської церкви, принесли авторові широку популярність і знаменитість.

Розписи Горянської Ротонди в Ужгороді

Горянська Ротонда або храм святої Анни знаходиться в мікрорайоні Горяни, колишнім раніше селом, на околиці Ужгорода. Учені розходяться про час її будівлі – її датують X-XI в, інші – XIII-XV ст. (ця дата вказана на анотаційній дошці на стіні церкви). Відповідно і вік древніх фресок визначається цими даними.

Розписи Горянської Ротонди – одна з найдавніших архітектурних українських пам’яток, яку знають і цінують у всій Європі. Їх було виявлено під час реставрації церкви в 1879 року. Вони покривають поверхню п’яти внутрішніх ніш. За своїм змістом зображення передають епізоди з земного життя Ісуса Христа. Наприклад, це такі сюжети: “Таємна вечеря”, “Суд у Пилата” та ін. Експерти вважають, що фрески написані приблизно 700 років тому на замовлення італійця Другета, котрий володів тоді замком в Ужгороді.

На жаль, розписи зараз знаходяться в тяжкому становищі і потребують реставрації. Частина з них збереглася лише уривчасто.

Розписи Лужанської церкви на Буковині

Буковинське село Лужани знамените тим, що тут знаходиться найдавніша церква в Чернівецькій області. Датується XV століттям і зведена на честь свята Вознесіння Господнього. За своєю будовою цей храм подібний аналогам давньоруської храмової архітектури.

Лужанська фрески були виявлені в 1993-97 роках під шарами штукатурки. Їх написання датується часом будівництва самої церкви. До сьогоднішнього дня збереглася частина розпису, зробленої на стінах, у той час як розпису під склепіннями – загублені.

Стінопис виконана у візантійському стилі. Серед зображень – сюжети з земного життя Ісуса Христа і ікона святих Костянтина і Олени.

Реставратори відзначають, що подібних фресок в Україні немає, і вони є дорогоцінним пам’ятником буковинського церковного розпису.

Розписи Лаврівського монастиря в Галичині

Монастир святого Онуфрія знаходиться в селі Лаврів Львівської області і був побудований в XIII столітті.

У 1910 році в головній монастирській церкві проводилися реставраційні роботи, під час яких були виявлені стародавні фрески. Після проведеної експертизи, вчені віднесли дату їх написання до XV століття.

Фрески збереглися на трьох стінах храму. Серед них велику цінність представляє композиція “Акафіст Богородиці” Серед інших розписів – ряд зображень святих, сюжети Вселенських соборів.

Унікальність лавровської стінопису полягає в тому, що це один з найдавніших зразків західноукраїнської фрескового розпису і єдиний збережений пам’ятник візантійського живопису в Галичині.