ГОГОЛЬFEST 2015. День перший.

17 вересня стартував мабуть наймасштабніший мистецький проект, на який щороку очікує тисячі людей. Так, мова йде про ГОГОЛЬFest, який проводиться вже увосьме, але, з глобальними змінами. Адже цього річ фест переїхав на нову локацію ВДНХ.

Відкриття відбулось на «ура». Тисячі людей. Одразу вже працювали кілька сцен. Це і сцена альтернативної музики, і обидві великі музичні сцени, і театральна, і підземна музична андерграундна, і кінотеатр, і Фешн-арт та інші.

На цих сценах вже відбулися перші вистави , кінопокази, перфоманси та музичні виступи.

Найголовнішою подією було, звісно, саме перфоманс-відкриття, яке мало назву-слоган цілого фестивалю – «Мистецтво Війни Любові Миру». Все дуже гарно сказано: підібране, актуальне і головне – хвилююче українців кредо. Але ж цього мало! Коли ми торкаємся таких важливих тем, то варто вже і рівень події підводити до назвичайно високого рівня. Як ви розумієте, цього не сталося.

На головній площі ВДНХ грав оркестр «Київська Камерата» під батутою Валерія Матюхіна із єдиним в Україні нестандартним музичним інструментом – карільйоном – це ударний музичний інсструмент, що складається із різних дзвонів, що мають точну музичну висоту. Ідея дійсно класна, навіть чудова. Але було враження, що оркестр або вперше бачив ноти або на якість виконання вплинув маленький склад оркестру чи погана підзвучка. В результаті звучало досить фальшиво. А програма була підібрана ну дуже тендітна – композиції естонського композитора Арво Пярта та інші. Опісля, був електро-акустичний перфоманс, який звучав значно краще.

Ще однією кульмінацією цього вечора була вистава Влада Троїцького «Мистецтво війни». По-перше, вистава розпочалася на 50 хвилин пізніше. Ну що тут сказати, перший відділ музиканти прекрасно зіграли ре-мінорний клавірний концерт Баха і «Пасакалію» Генделя, причому останню – у двох інтерпретаціях: спершу її грав повністю піаніст в шаленому темпі, а опісля – оркестр заграв її ж, але спокійніше. На цьому фоні актори театру робили кілька фігур. 15-хвилинний антракт.

Прозвучало кілька музичних композицій – Альфреда Шнітке, Арво Пярта та Філіпа Гласса. Яскравої дії акторів так ніхто і не дочекався. Сильними лише були тексти, взяті з однойменного трактату Суй-Цзи. Публіка почала розходитись задовго до кінця вистави.

Приємною ж подією був виступ Антона Сліпакова , який зачитував свої вірші під музичний супровід Shanti People. Це відбувалося у павільйоні альтернативної музики.