Михайлівські храми України
Архангел (старший ангел) або Архістратиг (начальник воїнства ангелів) Михайло – біблійний персонаж, шанований у багатьох релігіях – християнстві, ісламі, іудаїзмі.
На нашій землі його шанування поширюється з часів Київської Русі, а саме з правління князя Володимира Мономаха (+1125), який використовував зображення Михайла на печатках. З тих часів архангел Михаїл поступово став вважатися покровителем Києва і Київського князівства і шанування його далі поширилося по всій Україні. Архістратиг зображений на сучасному гербі Києва.
Михайлівська церква Київського Видубицького монастиря
Михайлівську церкву Видубицького монастиря можна назвати найдавнішим Михайлівським храмом в Україні. Він був побудований в 1070-1088 роках за правління князя Всеволода Ярославича.
За свою майже 1000-річну історію храм кілька разів частково руйнувався і відновлювався.
Останні реставраційні роботи проводилися в 1974-81 році. Тоді були виявлені фрески XI століття і розпису XVIII – XIX століть. У фасаді Михайлівської церкви сьогодні можна бачити частини первинних стін.
Михайлівська церква в селищі Вороніж на Сумщині
Вороніж – це невелике містечко в Сумській області. Його візитною карткою є церква-красуня архістратига Михаїла, побудована в 1776-1781 роках. Для Сумського регіону цей храм вважається архітектурним шедевром і пам’яткою місцевого значення.
У той час містечко було козацьким поселенням і церкву збудували на кошти старшини. Автор цього архітектурного твору невідомий, хоча по численним припущеннями ним міг бути знаменитий київський архітектор Іван Григорович-Барський. Припущення, в першу чергу, засновані на схожості цього храму з іншим роботам «майстра українського бароко», наприклад, Покровської церкви на Подолі.
Михайлівську церкву відносять до стилю пізнього бароко. Її фасад рясно прикрашений барельєфами та іншими ліпними елементами. Початковий внутрішній декор до наших часів не зберігся.
Архангело-Михайлівська дерев’яна церква в селі Острів на Київщині
Село Острів Київської області відоме завдяки давньої дерев’яної Архангело-Михайлівської церкви, побудованої в 1740 році. Однак, через свої невеликі розміри у середині XIX століття її перебудували і розширили. У 2008 році також була проведена невелика реконструкція, внаслідок якої був відновлений первісний центральний купол. Варто відзначити, що храмові розписи народних майстрів того періоду донині збереглися. Крім цього, прикрасою є старовинний іконостас у стилі рококо, виготовлений в 1771 році.
Михайлівська церква під Берестечком
Чудовим зразком української народної дерев’яної архітектури середини XVII століття є Михайлівська церква на території музею «Козацькі могили» у Рівненській області, яка є однією з найдавніших на Волині.
Церква була побудована в 1650 році в селі Острів. Вона збереглася під час битви під Берестечком 1651 року. За народними переказами, саме тут перед Берестецькою битвою молився гетьман Богдан Хмельницький з козаками.
У 1912 році храм був перенесений на острів Журавлиха і відбудований в первісному вигляді. Головною прикрасою Михайлівської церкви є дерев’яний іконостас XVII-XVIII століття, виконаний руками народних умільців. У 1987-1991 роках в храмі був відреставрований розпис.
Дерев’яна та кам’яна Михайлівські церкви в селі Комарно на Львівщині
Михайлівський храм у селі Комарно – є одним з кращих прикладів галицької народної дерев’яної архітектури. Він був побудований в 1754 році, хоча за іншою версією наводиться 1 609 рік.
У XIX-XX столітті церкву кілька разів реставрували і реконструювали. Однак, всеодно вона поступово руйнувалася і на початку 2000-х років прийшла в занепад. Місцеві жителі зібрали гроші на ремонт і запросили карпатських майстрів для ремонту. Сьогодні Комарнівська церква входить до числа найкрасивіших дерев’яних храмів регіону. В інтер’єрі зберігся живопис XVIII століття.
У 1910 році в декількох кроках від дерев’яної церкви був побудований просторий кам’яний Михайлівський храм.
Михайлівська церква у Сваляві
Михайлівська церква в селищі Швидкий на околиці Сваляви – шедевр українського зодчества доби козацького барроко. Подібних храмів в Україні залишилося всього кілька штук.
Вона була побудована в 1588р. на схилі гори Берди, однак, через кілька десятиліть, її перенесли на теперішнє місце. У XVIII столітті її кілька разів ремонтували. У радянські роки храм закрили і навіть хотіли переробити в музей.
Церква побудована в лемківському стилі (Лемківщина – територія на кордоні Польщі, Словаччини, Закарпаття, де проживали лемки – етнічна група українців), для якого характерні такі риси: тридільні споруди, поступове збільшення висоти кожної з трьох частин храму, починаючи від вівтарної, високої вежі над входом та інші.
Храм вражає не тільки зовні, але і всередині. Зберігся старовинний іконостас роботи другої половини XVIII століття. Сьогодні Бисровська церква є однією з візитних карток Сваляви.
Архангело-Михайлівський монастир в Одесі
Жіночий монастир в Одесі веде свою історію з Михайлівського храму, побудованого графом Михайлом Воронцовим на честь свого небесного покровителя в 1835 році. На базі церкви обитель була заснована п’ятьма роками потому. З часом, чернеча громада розширилася так, що на її території розміщувалися лікарня та їдальня для незаможних, а також училище для дівчаток-сиріт.
За радянських часів це святе місце спіткала доля багатьох храмів – монастир закрили в 1920-х роках, до того ж була підірвана дзвіниця. У 1960-х роках тут була відкрита “туберкульозна лікарня”.
Відновлення жіночого монастиря почалося з набуттям Україною незалежності. Головна церква, на честь архангела Михаїла, була відроджена лише у 2007 році. На території обителі сьогодні діють ще кілька храмів, а також будинок милосердя, їдальня для бідних, золотошвейні і іконописна майстерні, регентське училище, музей «Християнська Одеса» та багато іншого.
Архангело-Михайлівський собор у Черкасах
Черкаський Архангело-Михайлівський кафедральний собор на сьогодні є найбільшим храмом в Україні. Висота церкви становить 74 метри, а під її склепіннями може поміститися до 12 000 віруючих. Через свої величезні розміри будівництво собору тривало 8 років – з 1994 по 2002 рік, коли він був урочисто освячений.
Цікаво, що спроектував собор правлячий єпископ Черкаської єпархії митрополит Софроній (Дмитрук), відомий ще кількома побудованими великими храмами, наприклад у місті Борисполі Київської області.