Незвідана Львівщина: скельний монастир і печера неандертальців
Львівська область – це просто криниця археологічних пам’яток і знахідок. Тут зосереджено безліч об’єктів, рукотворних та природних, які давно стали частиною культурного надбання України, а їх вік обчислюється тисячоліттями. Про два таких об’єкти ми сьогодні вам розповімо. Повірте, це крапля в морі порівняно з тим, що ще таїть у собі щедра на загадки Галичина.
Печера Прийма або стоянка неандертальців
Цей унікальний пам’ятник природи знаходиться в с. Прийма Миколаївського району Львівської області. За скромними підрахунками археологів, вік печерного комплексу налічує понад 45 тис. років і колись ця незвичайна природна конструкція служила стоянкою первісних людей – неандертальців, а також їх «мисливським табором».
Це триярусна скельна структура химерного зовнішнього вигляду, який сформувався в результаті багатовікового вивітрювання і вимивання осадових порід. Перший ярус висотою в 2 метри з колонами і центральної нішею, глибиною 5 метрів. Висота другого «поверху» складає 3,5 метра. Він являє собою своєрідну терасу з балюстрадою. На третьому ярусі також є ходи у вигляді ніш між колонами. А верх печери вінчає купол обтічної форми.
Вчені вважають, що перший і другий ярус цілком могли служити в якості печерного храму, де були встановлені вівтарі, а от на другому ховали вождів або героїчно полеглих одноплемінників. У західній частині скельного комплексу, якщо придивитися, можна побачити фігурку людини з природного каменю. Швидше за все, ця химерна скульптурка була рукотворною.
Археологічні розкопки тут тривали довгих 10 років. А в 2004 році було виявлено сенсаційну знахідку – останки неандертальця. До речі, на території колишнього СРСР було зроблено всього два таких відкриття – в Узбекистані та Криму. Другу революційну знахідку відкопали завдяки… собаці. Жвавий песик примудрився пролізти через лисячу нору в печерний отвір. Зазвичай подібні об’єкта кам’яного віку приховані від сторонніх очей і заховані в гротах, та тут експедиції волею випадку пощастило. Таким чином вдалося встановити, що всі ніші пов’язані між собою ходами. Вони, швидше за все, утворилися в результаті ерозії вапняку грунтовими водами, які й «відшліфували» природні колони ансамблю. Також археологам вдалося виявити залишки керамічного посуду. Ці знахідки належать до епохи неоліту, ранньої бронзи і раннього заліза. До слова, вчені схиляються до того, що в печері племена жили тільки в холодну пору року, а влітку розташовувалися на березі Дністра. Саме розташування Прийми було дуже вигідним – до неї насилу могли дістатися повені, та й звідси можна було краще розглянути ворога, що наближався.
Печерний монастир в Розгірче
Унікальна пам’ятка архітектури. Подібні скельні комплекси можна побачити хіба що в Бахчисараї, та ще в старовинній вірменській церкві XIV ст. в Луцьку. За свідченнями українських дослідників. Печерний християнський монастир постав у с. Розгірче Стрийського району Львівської області в XIII-XIV ст., а ранні написи на стінах свідчать, що тут орудували люди ще в VIII-VII ст. до нашої ери. Зовні він являє собою двох поверховий скельний комплекс. На першому ярусі є два приміщення (величезна житлова кімната і невелика келія розміром 2×1,5 м, яка також могла служити і коморою), а на другому – одне, яке колись служило скельною церківкою.
На верхній ярус веде 18 вибитих у скелі ступенів з боків від яких залишилися невеликі поглиблення в камені – сліди від дерев’яних поручнів, котрі очевидно колись тут стояли.
Історики схиляються до того, що за часів Київської Русі Розгірческій печерний монастир був частиною оборонних укріплень. Він був з’єднаний з наскального фортецею в сусідньому с. Бубнище, розташованої в 15 км. звідси.
У 50 м. від печерного монастиря височіють дві невеликі скелі. Вони являють собою своєрідні ворота для в’їзду на територію скельного комплексу. А в 200 м. від «входу» в лісі розташована ще одна скеля із печерою з вибитими на камені знаками і масивними хрестами.
До речі, печерний монастир знаходитися біля підніжжя стародавнього Городища, про який нагадують лише непоказні земляні вали.