Рівненщина: мальовничі руїни стародавніх замків

Ми вже трохи розповідали про замки, палаци та фортеці Рівненщини. Тепер черга згадати про ті, яким не судилося зберегтися до наших днів…

Тараканівський форт називають ще Новою Дубенською фортецею. Споруда, зведена у ХІХ столітті, знаходиться в селі Тараканів Дубенського району. Після другого поділу Польщі ця територія увійшла до складу Російської імперії, і для укріплення кордонів було вирішено побудувати тут фортецю, що слугувала б оборонним пунктом для дороги з Кременця та Радзивилова. На будівництво споруди було виділено більше 60 млн. рублів, проте форт ніколи не використовувався як оборонна споруда. Згодом його перетворили на склад, пізніше – на в’язницю. В роки Першої світової війни Тараканівський форт використовували австрійці, які його і зруйнували. І хоч сьогодні від форту залишилися тільки руїни, туристів тут завжди багато. Проте невідомо, скільки ще зможе простояти споруда, яка сьогодні знаходиться майже в аварійному стані.

Новомалинський замок – це оборонна фортеця, що була побудована наприкінці XIV століття. Після того, як князь Свидригайло за усіма вимогами часу перебудував її на кам’яну, фортеця використовувалася здебільшого як мисливська. Так як замок знаходився у безлюдній місцевості, то отримав назву «Глухий». Пізніше він став резиденціє родини Малинських – подарунком від Свидригайла. Будівля була зруйнована під час Другої світової війни. Сьогодні у селі Новомалин Острозького району можна побачити залишки північної, західної та південної веж, каплиці, частини палацу та оборонних стін. Хоча у мальовничому накопиченні руїн важко розгледіти детальне планування. На місці невеликого парку, що спускався під терасами до річки, залишилося невеличке озерце та декілька старезних дерев.

Корецький замок був зведений князями Острозькими в першій половині XIV століття. За іншою версією, його збудував Дмитро Ольгердович, засновник роду Корецьких. В ХVІ столітті Богуш Корецький на місці дерев’яної фортеці збудував кам’яний замок, що потім істотно перебудовувався ще декілька разів. Після останніх змін у 1780-х роках, ініціатором яких уже був інший власник – князь Чарторийський, в архітектурному оформленні з’явилися світські риси, і замок став палацом. Після жахливої пожежі 1832 року замок так і не відбудували. Збереглися лише руїни – залишки надбрамної башти та мурів зовнішніх стін, а також загадкові підземелля.

Замок Чарторийських, що знаходиться у Клевані, був збудований, звичайно ж, князями Чарторийськими. Він височіє на трикутному пагорбі над рікою Стублою, водами з якої в давнину наповнювався рів, що колись оточував будівлю. Замку довелось немало пережити. У XVI-XVII століттях він зазнав численних набігів монголо-татар. Після декількох перебудов будівля втратила оборонне значення та була передана колегії єзуїтів – так вирішив вчинити Юрій Чарторийський, коли прийняв католицтво. Коли місто Клевань опинилося під владою Австрійської імперії у 1773 році, замок став пусткою. Тут ніхто не жив більше 40 років. Згодом у приміщенні відкрилася польська школа. За часів Першої світової війни замок було зруйновано. Насправді його ще можна відбудувати, але коштуватиме це неймовірних зусиль…

Губківський замок, що у селі Губків Березнівського району, – одне із найдавніших поселень на Волині. Він розмістився на живописному березі річки Случ, на високій гранітній скелі. Замок, збудований князем Семашком, проіснував недовго – всього з 1613 до 1708 року. Він був зруйнований шведами і більше не відбудовувався.

Тайкурський замок у Рівненському районі з’явився наприкінці XVI століття. Перед цим на його місці знаходилася дерев’яна фортеця. Побудував його Юрій Вишневецький. Як і всім замкам Рівненщини, цьому також судилася непроста доля – постійна зміна власників та фатальна пожежа 1825 року. Ще через 50 років його майже повністю розібрали на будматеріали. Частково збереглася лише Південна вежа, що колись сягала на 30 метрів у висоту і виконувала функцію вартової. Залишки замку заховалися на пагорбі, а дорога до них пролягає через непрохідні хащі.

Степанський замок розташувався у поселенні, перша згадка про яке датується ХІІІ століттям. Протягом п’яти віків існування замку ним володіли різні княжі роди – Острозькі, Любомирські, Потоцький (як бачимо, це вже закономірність). У 1705 році тут деякий час перебував шведський король Карл ХІІ. До середини століття будівля втратила стратегічне значення, і замок став пусткою.

Ось така от трагічна доля спіткала колись величні будівлі. Можливо, їх руїни існуватимуть ще не одну сотню років. Так це чи ні, сказати неможливо. Тому швиденько збирайте рюкзак і вирушайте на Рівненщину гуляти стародавніми руїнами.