Стіна Плачу в Єрусалимі: історія і факти

Єрусалим – один з 10 найстародавніших міст світу. Це місто є священним для представників трьох релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. Щорічно його відвідують мільйони туристів і паломників. Однією з найвідоміших, шанованих і відвідуваних святинь і пам’яткою цього міста, та й усього Ізраїлю, є Стіна Плачу.

Стіна Плачу вже багато століть є місцем молитви і паломництва євреїв. До речі, самі євреї називають її Західної Стіною. А назва «Стіна Плачу» виникла в середньовіччя і є перекладом відповідного арабського словосполучення.

Ця назва пов’язана зі звичаєм євреїв приходити до стіни і оплакувати руйнування храму, оскільки це єдине, що вціліло від головної єврейської святині.

Західна стіна – це фрагмент відкріпного огорожі, побудованого по периметру Храмової гори після її розширення, і підтримуючі земляні насипи, за рахунок яких і було зроблено розширення.

На Храмовій Горі, у свою чергу, стояв Перший Єрусалимський храм, побудований царем Соломоном в 825 року до н.е і зруйнований вавилонцями в 422 рік до н. е. Наведені цифри взяті з єврейської датування, згідно ж загальносвітовому храм існував в 989 – 586 роках до н.е. і Другий Єрусалимський храм був добудований в 348 році до н.е. і простояв до 70 року н.е., коли разом з містом був зруйнований римськими військами (за загальносвітовим датуванням Другий Храм був побудований в 516 році до н.е.).

Стіна Плачу будувалася кілька десятиліть – почав її зводити цар Ірод Великий в 19 році до н.е., а завершив його онук – цар Агріппа II.

Те, що зараз називається «Стіною Плачу» – це фрагмент довжиною в 57 м. У той час як її повна довжина – 488 м. і її велика частина знаходиться за будинками. Висота стіни – 32 метри, з них над поверхнею землі видно тільки 19 метрів. Стіна побудована із 45 шарів каменю.

Євреї стали молитися біля Західної Стіни вже з IV століття, однак це було важко, оскільки їм не дозволялося проживати в Єрусалимі. Офіційний дозвіл на це Візантійська влада дала тільки в середині V століття.

Крім молитви, багато хто сьогодні приїжджає до Стіни Плачу, щоб залишити записку з проханням або бажанням. Зробити це може будь-яка людина, незалежно від віросповідання.

Цій традиції більше 300 років. У першій половині XVIII століття в Єрусалимі жив рабин на ім’я Хаїм бен Атар. Як розповідає переказ, він написав записку з проханням до Бога про дарування благополуччя своєму учневі і попросив того самого учня віднести її і покласти між каменями в стіні. Незабаром учневі посміхнулася удача.

Для того, щоб вкласти записку в Стіну Плачу, потрібно одягнути маленьку шапочку – стос. Крім цього чоловіки і жінки подають записки в різних місцях.

За дотриманням правил спостерігають доглядачі. Вони ж два рази на рік виймають всі записки і закопують їх на Масличній горі.

Останнім часом з’явилися інтернет-сервіси, де людина з будь-якої точки світу може відправити електронну записку, а на місці ізраїльські волонтери її роздрукують і віднесуть до стіни.

А іноді можна побачити, як хтось прикладає до стіни мобільний телефон – так людина на іншій стороні «дроту», може попросити Всевишнього про щось важливе.