“Суфражистка” – відображення нашого сьогодення
Я не знаю, що таке фемінізм, але кожен раз, коли я не хочу, щоб об мене витирали ноги, мене називають феміністкою.
Фільм «Суфражистка» – це не про те, як жінкам колись важко жилося і тяжко працювалося. Не про те, як жінок колись давно ущемляли, гвалтували, зраджували тапозбавляли прав. Цей фільм – те саме відображення і нашого сьогодення та сучасного суспільства. Недарма кінострічка вийшла в 2015 році, коли в одній з країн тільки вперше дали право жінкам голосувати, а сам сюжет відображає події приблизно 20-х років.
На сьогоднішній день змінилося багато чого, але традиційні проблеми, які демонструє режисер Сара Гаврон, все ще живі. Це соціальна і внутрішня мізоґінія, відсутність жіночих коаліцій або сестринства (на зразок братства) тиск прогнилої «чоловічої солідарності», домагання та використаня сили, та інше. Тому, особлива подяка авторам за те, що показуючи історичні моменти, засновані на реальних подіях, вони тим самим підкреслили будні сучасних жінок у різних країнах.
Драматургія чітко і лінійно передає події. Вона традиційно залучає головну героїню в більшу та серьознішу боротьбу, що повністю змінює її життя. Через головну героїню, яку грає Кері Малліган, ми бачимо, скільки болю, втрат потрібно винести заради природного, і здавалось б, очевидного і чесного бажання мати елементарні права на гідне життя.
Сподобалося і гармонійне поєднання атмосфери та акторської гри Хелени Бонем Картер. Потішила і участь Меріл Стріп. Однак, його було так мало, що склалося враження, ніби актриса зробила велику послугу своєю присутністю в картині.
Завадила деяка розмитість фіналу. Втім, ефект «витягування» напружує в багатьох сучасних роботах. Фільм гідний того, щоб його бачили, не дивлячись на похмурі тони. І чим більше його побачать, тим краще для всього світу.