Таємниці князя Пронського у Берестечку

Однією з історичних коштовностей Волинського краю є стовп-могила Олександра Пронського, предводителя аріан. Таких могил в усій Європі лише дві, і одна з тих у місті Берестечко.

WeLoveUA поспілкувався із екс-головою Берестечківської міської ради Ларисою Сікорською.

WeLoveUA: Розкажіть, будь ласка, про цю пам’ятку. Відомо, що ця могила – пам’ятник архітектури XVII століття, має релігіозну підставу і являє собою історичну спадщину.

Лариса Сікорська: Саме так, історики розповідають, що такі пам’ятники встановлювали прихильники поширеного у XVI століття одного із напрямів кальвінізму – соцініани. Проте з ними жорстоку боротьбу вела католицька церва активісти якої знищувати такі пам’ятники  по всій Європі. В ті час власником Берестечка був князь Олександр Пронський і саме тоді наше місто належало до числа одного із найбільших центрів соцініанства не лише в краю, але й Європі в цілому. Тож власник міста активно будував навчальні заклади соцініан, де навчалися діти як шляхти так і міщан. У соцініанській школі на високому рівні викладали богослов’я, риторику, філософію, грецьку, латинську мову та інші предмети. Також князь мав дуже велику бібліотеку.

Проте у 1596, або як стверджують деякі історики у 1601 або навіть у 1631 році Олександр Пронський помер. Його дружина Федора Романівна вийшла заміж за воєводу Брест-Куявського Андрія Лещинського. Він активно продовжував справу покійного, поширюючи кальвінізм?

Станіслав Август, польський король

В цей час соцініани звели 16-метрову могилу-стовп в якій перебувала труна із тілом князя. Вона збудована із цегли і з північної сторони є напис «Олександр Фрідріхович Пронський, каштелян, помер року 1601, останні дні марта».

У 1787 році Станіслав Август, польський король, зупинився у тут на відпочинок після подорожі з Канева і вирішив подивитися на могилу Пронського зблизька. А тоді наказав розкопати її. Виявилося, що внизу могили був склеп в якому на ланцюгах висіла труна, зроблена із чистого срібла. На ній лежав меч князя. Відкривши срібну труну, присутні побачили у ній дубову в якій лежали останки Пронського. А так як католицька церква продовжувала вести запеклу боротьбу із соцініанами і 10 червня 1658 році сейм Речі Посполитої ухвалив постанову про вигнання з України соцініан, то Станіслав Август звелів засипати могилу.

А що сталося із коштовностями? Кажуть, що поховали князя по-царськи?

Є легенда, що Станіслав Август наказав забрати із труни усі коштовності, яких там дійсно мало бути дуже багато. А дух покійного князя і донині ходить по світу збираючи свої коштовності. Подейкують, що в роки Другої світової війни німці знайшли там якийсь скарб, тож у ХХ столітті мурований стовп не раз потерпав від шукачів коштовностей. Однак і нині стоїть – гордо, впевнено дивлячись у віки, які пробігають повз…