Тричі Спас – традиції, історія та обряди

Літо неможливо собі уявити без традиційних свят. Одним з таких особливих і улюблених у віруючих людей є свято Спас. Відповідно до церковного календарю існує три Спаси, які прийнято святкувати на Україні. Кожний з цих днів має свої особливості. В цій статті ми пригадаємо, старовинні обрядові традиції наших предків.

Маковія

Перший, або як його ще називають в народі, Медовий або Спас на воді, перейшов нам у спадок від візантійців (14 серпня). Це свято вперше почали відзначати не раніше 11 ст. Його було вирішено справляти на честь винесення частки хреста, на якому був розіп’ятий Спаситель, з імператорського палацу до храму Святої Софії.

Назву Маковія, цей день отримав дещо згодом, через те, що на цю дату також приходиться вшанування семи Великомучеників Маковеїв.

Українці щиро полюбили це пришле свято. На нього прийнято освячувати букети з різноманітних польових та лісових квітів (чорнобривець, любисток, барвінок, айстри, м’ята, чебрець, любисток, соняхи тощо), а також голівки маків. Квіти та трави завжди сплітали окремим букетом. Його складали в залежності від потреб кожної сім: м’ята оберігає від напастей та приносить щасті; сонях відігравав роль сонця, що завжди зігріватиме домівку; дикі маки або мак-видюк розсіював відьомські чари і так далі. Весь цей барвистий оберіг перев’язувався червоною стрічкою, а в окрему зв’язку входили макову головки.

Після освячення мак зберігали біля образів до весни, після чого розсівали по городу для врожаю. А сушені квіти впліталися дівчинам в косу на Благовіщення, щоб те «не повипадало».

Традиційними стравами на Маковія є пісний борщ з грибами та «шулики» або «ломанці». Перед вживанням їжі зранку необхідно було обов’язково випити води, оскільки на Перший спас вона свята.

Яблучний спас

Другий, або яблучний Спас, припадає на 19 серпня. Він перекликається з язичницьким святом настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука та готувати з них страви. Після 19 серпня і приходу більш холодних днів плоди вважалися готовими для збору. Через цю традицію християнське свято Преображення Господнього отримало свою другу назву.

Чому ж така дивна традиція? З чим пов’язана заборона на вживання яблук? Тут все доволі просто. Існувало повіряв, що в святі мертвих ростуть дивовижні яблуні зі срібними та золотими плодами. І золоті яблучка отримують тільки ті душі померлих дітей, чиї батьки до Спасу не вживали яблук. Якщо ж хтось з дорослих не втримався та з’їв соковитий плід, він мав сорок днів спокутувати свою провину та не їсти яблук.

Яблуневий спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер та Зелені святки). Аби запобігти потраплянню душ покійників та усілякого зла до хати до церкви знову несли святити квіти та мак, яким згодом обсипали себе та оселю. Окрім цього з останніх колосків з ниви, які залишалися після жнив, сплітали Спасову Бороду (вінок, який ще називали Обжинки) і несли його разом з квітами та яблуками до церкви.

Обрядовими стравами є їжа з яблуками: печені яблука, пироги з яблуками та штрудель, узвар та компот.

На Другий Спас наставали перші приморозки і наші предки замічали погоду. Якщо день ясний – зима буде лютою та сніжною, а осінь сухою. Якщо траплявся дощ – осінь буде мокрою, а зима теплою.

Хлібний Спас

Хлібний, або горіховий, спас прийнято відзначати під кінець літа – 29 серпня. Як і другий спас вважається не тільки християнським святом. Християни ж його також знають як свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Колись, месопотамський цар, що був тяжко хворий на проказу, дізнався про вміння Ісуса зцілювати. Він послав свого живописця, аби той написав портрет Спасителі, щоб образ його вилікував царя. Але в майстра нічого не вийшло. Тоді Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений його нерукотворний образ, який зцілив царя. Нажаль реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.

В Україні в цей день починали збір горіхів, які вже вважалися достиглими. До того ж пекли перший хліб з нового врожаю. А по закінченню жниварських робіт відбувалися ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому цей день ще йменували Полотняним Спасом.

На святковий стіл виставляли м’ясні та рибні страви, горіхи, яблука та мед. Вода в річках і в колодязях, як і на перший Спас вважається освяченою.

29 серпня в слов’ян – день настання осені. По домівках ходили колядники з піснями. В церквах було прийнято святити яблука, мед та горіхи.