Церкви Подолу. Частина 2

У першій частині публікації, присвяченій храмам Подолу, ми розповіли про 7 з них, що перебувають між Поштовою та Контрактовою площами. У другій частині мова йтиме про церкви по іншу сторону Контрактової площі.

Церква Богородиці Пирогощі

Церква Успіння Богородиці, часто звана Церква Богородиці Пирогощі, своїй назві зобов’язана візантійській іконі «Пірготісс» (у перекладі з грецької «вежа»), яка зберігалася в одній з башт Константинополя.

Цей храм був побудований ще в XII столітті Київським князем Мстиславом, а продовжив будівництво його брат Ярополк. За свою довгу історію він неодноразово руйнувався і перебудовувався, так що до моменту свого останнього руйнування в 1935 році, нічого спільного з первісним варіантом не залишилося. У 1970-х роках був розкопаний фундамент і тоді стали піднімати питання про її реконструкцію в первозданному вигляді. Однак давню церкву відродили через два десятиліття – в 1996-1998 роках.

Церква Миколи Притиска

Церква Миколи Притиска є пам’яткою архітектури і цінним зразком українського бароко. Розташована між Житнім ринком і Флорівським монастирем.

Найімовірніше, назва цього храму походить від слова «притика», тобто «причал». Справа в тому, що відносно недалеко від цього місця знаходився причал, де був розміщений ящик для збору пожертвувань на будівництво Миколаївського храму. Місцеві моряки й купці охоче жертвували кошти на новий храм на честь святого, якого вважали своїм покровителем.

Примірною датою будівлі вважають 1695-1707 роки. Як і її попередниця, дерев’яна Миколаївська церква, кам’яний храм неодноразово ушкоджувався сильними пожежами але і відновлювався.

У 1935 році прихід був закритий радянською владою і церковну будівлю обладнали під фабрику. У 1977-1990 роках церкву реставрували, а по закінченні робіт передали віруючим.

Хрестовоздвиженська церква

Храм на честь Воздвиження Хреста Господнього – один з найвідоміших київських храмів.

Його історія бере початок з XVIII століття. У той час місцевість, де зараз знаходиться храм, була ремісницьким поселенням. Тоді ж була побудована дерев’яна церква, яку, правда, знищила відома пожежа 1811 року. Будівництво нового двоповерхового кам’яного храму було завершено до 1841 року. У 1886-1887 роках проводилися роботи з розширення церкви.

Хрестовоздвиженський храм знаменитий тим, що в 1891 році в ньому хрестили майбутнього письменника Михайла Булгакова, чия сім’я в той час проживала на Подолі.

Варто відзначити, що ця церква одна з небагатьох в Києві, яку не закривали за радянських часів, і в якій весь час проходили богослужіння.

Церква Костянтина і Олени

У XVII столітті місце, де зараз знаходиться храм, гетьман Богдан Хмельницький звільнив із володіння Католицької Церкви, а місцеві торговці і купці звели тут дерев’яний храм. У 1726 році він згорів. А на його місці, в 1750-х роках за проектом Івана Григоровича-Барського, побудували храмовий комплекс, що включав кам’яну дзвіницю і галерею.

За радянських часів цей комплекс був зруйнований майже повністю. Від нього залишилося лише приміщення церкви святого Димитрія без купола, в якому зараз і знаходиться Костянтино-Оленівський прихід.

Церква Миколи Чудотворця на Юрковській

Цей невеликий дерев’яний подільський храм був побудований кілька років тому і сам по собі не виділяється нічим особливим. Якби не одна обставина. Цей храм був побудований як тимчасовий, на місці археологічних розкопок, які тут проходили в 1989-1993 роках. У 2003 році тут були проведені дослідження, в результаті яких з’ясувалося, що на цьому місці стояв великий кам’яний храм (площа основи храму складає приблизно 20х15 метрів) часів XIII-XIV століть, до якого знаходився дерев’яний храм X-XI століть.

Зараз залишки фундаменту законсервовані, а навколо території розкопок поставлено огорожу.

Введенський храм

Відомо, що Введенський храм на Подолі був побудований в 1855 році на місці церкви Х століття, яка в свою чергу перебувала на місці язичницького капища. Більшу частину коштів на спорудження храму пожертвували відомі київські меценати Терещенко і Дегтярьов.

За радянських часів храм зруйнували. Відродження святині почалося в 1999 році і на сьогоднішній день вона майже добудована.

Величний Введенський храм зведено у візантійському стилі і є одним з найбільших на подолі, якщо не найбільшим.

Старообрядницька церква

Невелика, з першого погляду, непримітна, Успенська церква старообрядницької громади Києва знаходиться на вулиці Почайнинській. У цій місцевості старообрядці жили ще з XVIII століття. До 1811 сформувалася і церковна громада. Спершу, на місці нинішнього храму був молитовний будинок, а повноцінний храм з’явився в 1897 році. До сьогодні в церкві зберігся старовинний іконостас і кілька сотень унікальних ікон.