Кам’янець-Подільський: трішки історії

Кам’янець-Подільський – місто-несподіванка. Один із найстаріших населених пунктів в Україні, сьогодні він стає одним із найпрогресивніших за темпами розвитку. Кожного року на декілька днів місто перетворюється на територію креативних людей – територію стріт-арту та музики.

Це місто зі старовинними фортечними мурами та середньовічними міськими пейзажами. Місто, вулиці та будинки якого розмальовані всесвітньо відомими художниками-муралістами. Тут розташувалися об’єкти, що входять до спадщини ЮНЕСКО, та картини, що увійшли до проекту Google Street Art.

Писати про місто легко і важко водночас. Про нього так і хочеться розказати! А розказувати можна так багато, що важко навіть вибрати, з чого ж почати.

В давнину тут розташовувалися стоянки мисливців та селища землеробів. Тут залишили слід представники трипільської культури – існувало досить велике поселення, про що можна судити з уламків знарядь праці, посуду та скульптур, знайдених під час розкопок. Тут знайдені сліди черняхівської культури. А ще пам’ятки свідчать, що стародавнє місто перебувало у торговельних і культурних зв’язках із жителями римських поселень. Пізніше на цій території проживали слов’янські племена – уличі та тиверці, – що входили до складу Київської Русі. У ХІІ-ХІІІ столітті тут вже існувало справжнє ранньофеодальне місто. В цей час починається і історія міста Кам’янець-Подільський та його відомої фортеці.

Населення було багатонаціональним, але переважну його частину складали українці. У місці існував домініканський чернечий орден, пізніше з’явився францисканський монастир і заснована католицька єпископія. Місто тривалий час перебувало під владою Польщі та отримало Магдебурзьке право. Кам’янець-Подільський був «оплотом християнства» у Європі. Існує легенда, що коли султан Осман ІІ хотів завоювати Кам’янець, після чергової невдачі запитав: «Хто збудував це місто?» – і почув у відповідь: «Сам Бог». «То нехай Бог і завойовує його», – і турецькі війська відступили. Це справжній музей під відкритим небом.

Прогулянка Кам’янцем складається з трьох частин. Це – огляд старого міста, фортеці та екскурсія яскравими спальними районами, про які ми вже згадували раніше.

Існує декілька цікавих версій та легенд про те, як з’явилося місто. Деякі історики вважають, що воно побудоване на руїнах римського поселення, де проживали воїни, торговці та ремісники зі своїми сім’ями. Місто зникло разом із занепадом Римської імперії. Дехто вважає, що це римське місто колись називалося Клепідавою і навіть було позначене на карті Птолемея. Поселення розташувалося у хащах – серед лісів та боліт. Його жителі грабували каравани, і тому територію почали називати «містом злодіїв» (саме так перекладається слово Клепідава). За іншою версією, сюди відправляли у заслання злодіїв з Риму.

У народі розповідають, що місто збудували два брати. Вони оженилися і почали шукати нових земель, де можна поселитися. Одного дня під час таких пошуків вони зголодніли та заблукали. Довго-довго ходили, а потім натрапили на гарний острів, де було багато риби та дичини. Там і оселилися разом із сім’ями.

Найрозповсюдженішою версією є заснування міста литовськими князями Коріятовичями після Синьоводської битви. Їм начебто сподобалася місцина, тому і вирішили збудувати собі тут замок. Розповідають, що Коріятовичі знайшли чудесний острів завдяки оленю, за яким погналися на полюванні. Він не просто вивів сюди литовського князя, а заговорив людським голосом і розповів про чудовий острів, де стоїть зруйноване місто. Якщо його відродити – то воно стане багатим і вільним. Захищений скелями острів сподобався литовському князю Олександру та його братам.

Існує ще одна, досить несподівана версія: ніби на території, де сьогодні розташувався Кам’янець-Подільський, колись побувала сама Клеопатра під час своєї подорожі в Рим! Але тут – занадто багато припущень. Одним словом, вибирайте самі, яка історія Вам більш до вподоби. Місто від цього не перестає бути таким же гарним!