Загадкова Україна – приховані скарби. Частина 3

Що приховує від нас земля? Які таємниці ховають від поглядів стародавні руїни? Що приховано в підземних напівзасипаних катакомбах?

Люди завжди прагнули до непізнаного. У дитинстві багато хто із нас надивившись фільмів про шукачів скарбів і піратів, відправлялися на пошуки скарбів. Більшість дітей, задовольняли свою спрагу пошуків, знайшовши іскристий, незвичайний камінь, а то і справжнісіньку дідівську гільзу в розкопках на задньому дворі. Але одиниці проносили своє бажання розшукати скарби через роки.

Навіть зараз можна зустріти людей з металошукачем мандрівних по пляжам і колишнім лініях фронту – так званих «чорних» археологів. Не дивлячись на те, що справжні знахідки зустрічаються вкрай рідко, вони не припиняють свої пошуки. А земля України таїть в собі безліч багатств. Про деякі містичні місця ми розповіли тут. Підтвердженням цього є легенди, що дісталися нам від дідів-прадідів. Звичайно, багато хто з них надумані, за роки обросли неймовірними подробицями. Але зерно істини можна знайти навіть в самій нереальною нісенітниці.

Легендарні скарби

Є безліч історій про схованки відомих історичних особистостей. Багато з них так і не були знайдені, за що отримали своєрідний містичний ареол таємниці.

Секрет замку Єремії Вишневецького. Недалеко від міста Лубни, що на Полтавщині, колись височіла резиденція одного з найбагатших польських шляхтичів. Коли Богдан Хмельницький почав визвольну війну, власники замку спішно зібрали найнеобхідніше і з довіреними людьми покинули його територію. Все ж скарби, які були дуже важкі, щоб бути вивезеними за раз, сховали в підвалах. Коли козаки досягли польської резиденції, вона була зруйнована, а скарб похований під руїнами. У 1899 р під колишнім замком були знайдені тунелі, в яких на підлозі зустрічалися срібні і золоті монети. Але через ризик задихнутися пошуки були припинені. Скарб Ієремії Вишневецького дотепер офіційно не знайдений.

Таємниця Лаврських монахів. У 1706 р коли йшла війна Росії і Швеції, Петро Перший видав указ про додаткове зборі коштів. Свою частину необхідно було внести і церкви. Але ченці Лаври не захотіли платити. Вони розділили свої багатства на чотири частини. За кожну призначили відповідального ченця, кожен з яких повинен був укрити свою частину, не розповідаючи в таємницю інших. Під тортурами Петра Першого відкрився тільки один з чотирьох.

На початку ХХ століття під час ремонту однієї з церков, при перестиланні статі в ніші були знайдені чотири бочки. Загальна вага церковної знахідки склав півтора пуди золота і близько 17 пудів срібла.

У 1975 р під час київського землетрусу, одна з зовнішніх стін Лаври дала тріщину. При її ремонті робітники знайшли дві важких скриньки з золотими і срібними монетами, предметами розкоші. Але четверта частина церковного скарбу так і не була знайдена.

Золотий «Принц». У 1854 р біля міста Балаклава, під час сильного шторму затонув англійський пароплав «Принц». На його борту було 200 тисяч фунтів стерлінгів золотом. Їх везли для англійських моряків, що брали участь у Кримській війні. Вперше пошуки почалися в 1925 р Радянські водолази виявили корабель схожий на «Принц», але на його борту не знайшли нічого. З тих пір на берег Балаклави часто виносить золоті англійські соверени.

Казна Хмельницького. За часів Визвольної війни 17 століття, козаки захопили величезну кількість польських скарбів. З золота і срібла карбували монети для нової України. На одній стороні стояло ім’я гетьмана, а на іншій – герб оновленої держави. Але не одна монета так і не була знайдена досі. Історики впевнені – це свідчення того що Хмельницький сховав свою казну. Згідно з однією з версій – він зарив її в тунелі, що з’єднує Чигирин і Суботів. Відповідно до іншої – частина коштовностей захована під пагорбом, близько Суботова, під назвою Вовчий Шпиль, де за переказами похований сам Хмельницький.

Золото Махно. Згідно з історичними документами – Нестор Махно був казково багатий. Його люди грабували маєтки багатіїв і навіть взяли царський банк (120 кг золота і 240 пудів срібла і це не враховуючи банкноти). Відомо, що свої останні дні Махно прожив на скромні кошти під Парижем, основні ж багатства він сховав в Україні, розраховуючи одного разу за ними повернутися, але не встиг. До нас дійшли відомості про те, що Махно закопав кілька відер монет під Гаврилівка і ще частина неподалік – в Дібрівський лісі біля його рідного Гуляйполя в Запорізькій області. Однак найбільшу частину скарбу він сховав Старобільському (Луганська обл.). В архівах НКВД досі зберігатися протокол затримання вірних махновців були надіслані ватажком в Гаврилівку. Відра з золотом були вилучені владою, решта ж так і не було знайдено.

Злитки Нацбанку. У 1941 р під час наступу на Київ фашистів в Нацбанк надійшов наказ вивезти золото зі сховища, щоб воно не дісталося окупантам. Скарби в злитках перевозилося на двох вантажівках. У них було 4220 кг золота. Але недалеко від Згурово, під Малій Березанці вони застрягли. Попереду і ззаду дорогу перекрили німці, тому золото закопали. Закопати коштовності солдатів штрафбату розстріляли, а самі офіцери-інкасатори загинули при спробі подолати оточення.

Скарби Мазепи. За часів правління Мазепи він вважався найбагатшою людиною України. Але сам гетьман так і не зміг повністю насолодитися своїми багатствами – був відправлений у вигнання. Але, не дивлячись на це, свою казну зумів уберегти, розподіливши по безлічі схованок. Є чутки про місцезнаходження кількох з них. Одним з них був палац Мазепи в Києві, недалеко від сучасного готелю «Салют». Відомо, що під час будівництва підземного переходу робочі натикалися на підземелля палацу, але не наважилися їх досліджувати. На думку багатьох археологів та істориків інша частина захована в тунелях Батурина, а ще одна частина скарби в селі Гончарівка, що неподалік від дороги на Конотоп.

Скарби Хортиці. Весь острів – скупчення схованок і скарбів. Дотепер тут знаходять старовинне козацьке зброю, монети, начиння і прикраси. Практично у кожного козака на Хортиці був свій тайник з награбованим в походах добром. Наприклад, відомий випадок, коли гармати до відмови набивали монетами і опускали на дно річки. Існує переказ, що перед знищенням Січі козацьку казну переплавили в золотого коня, якого кинули в річку Скарбною, подібно до того, як надходили з гарматами

Скарби скіфів. З давніх віків до нас дійшла величезна кількість артефактів цього народу. Чого варта одна прославлена ​​пектораль. До сих пір досліджені далеко не всі кургани – багато хто з них піддаються нападкам чорних копачів. Але історики стверджують, що наша земля ще не розкрила всіх своїх таємниць, так як тут і там люди продовжують наражатися на тайники древніх.

Цей перелік скарбів – далеко не самий повний. Можливо, саме ви станете тим, хто знайде таку частинку історії!

Скарби Мазепи. За часів правління Мазепи він вважався найбагатшою людиною України. Але сам гетьман так і не зміг повністю насолодитися своїми багатствами – був відправлений у вигнання. Але, не дивлячись на це, свою казну зумів уберегти, розподіливши по безлічі схованок. Є чутки про місцезнаходження кількох з них. Одним з них був палац Мазепи в Києві, недалеко від сучасного готелю «Салют». Відомо, що під час будівництва підземного переходу робочі натикалися на підземелля палацу, але не наважилися їх досліджувати. На думку багатьох археологів та істориків інша частина захована в схованці в тунелях Батурина, а ще одна частина скарби в селі Гончарівка, що неподалік від дороги на Конотоп.