Земельна реформа – можливості і недоліки

Казуси українських законопроектів вже стали притчею во язицех. Так і земельне питання ще з часів отримання незалежності так і не було до кінця вирішено. Саме через це власники сільгоспугідь стикаються з мораторієм на їхній продаж повсюдної бюрократією на всіх стадіях процесу успадкування-дарування. Сам мораторій останнім рішенням від 2015 року було продовжено до січня 2017 року. Але тепер з’явилася можливість, що ця проблема піде в небуття.

У травні 2016 року в плані пріоритетних дій для Верховної Ради був прописаний пункт «Завершення земельної реформи». На початку літа з’явилися перші чутки про розробку проекту цієї реформи. Однак, чого можна очікувати від неї? Що зміниться з набуттям чинності нового закону в нашому житті? І чи принесе він нам тільки позитив?

Суть проблеми

Згідно з діючими законами заборона на оборот земель поширюється на такі типи сільгоспугідь:

Землі у власності держави (10,5 млн. Га).
Землі несільськогосподарського призначення у власності держави і комунальних підприємств (1,3 млн. Га).
Незатребувані паї (16 тис. Га).
Паї (27,5 млн. Га).
Цивільні паї (6,92 млн. Га).
Землі, відведені під товарне виробництво (1,5 млн. Га).
Згідно з державною статистикою з 41,6 млн. Га сільгоспземель більше 96% знаходиться в приватній власності. Так згідно чинного законодавства, якщо у вашій власності виявився подібний земельний пай, ви зможете обміняти його, залишити у спадок або подарувати. Але у вас не вийде змінити цільове призначення землі, ви не зможете її реалізувати і т.д.

Величезні труднощі представляє і процес успадкування. Згідно з даними експертів, під кінець 2015 року понад 3,6 млн. Га знаходяться у власності померлих людей. Завдяки цьму у нашій країні активно розвивається тіньовий земельний ринок. Тому Кабмін запропонував створити такі законопроекти:

Про консолідацію.
Про обіг земель сільгосппризначення.
Про врегулювання проблем земель з нечітким правовим статусом і т.д.
В даний момент парламент ще не подав на розгляд проекти цих законів. До того ж експерти відзначають, що ймовірне виникнення значних конфліктів між фракціями через спірність цих законопроектів, що не додасть легкості процесу їх ухвалення.

Яка користь?

У кожного закону є свої плюси і недоліки. За первинними відгуками можна скласти загальну картину, що очікує нас в майбутньому. Так які бонуси зможуть отримати аграрії в разі вступу в дію закону?

Реальна ціна оренди. В Україні, згідно зі статистикою, ціна оренди одного гектара сільгоспземель в 11 разів нижче, ніж її потенційна вартість.
Можливість продажу. Очікується, що згідно з новим законом власники земель зможуть вільно продавати її на ринку, ніж зможуть підняти свій добробут і простимулювати розвиток земельного господарства (більшість власників паїв – більше 23% – пенсіонери та ньому в змозі самостійно обробляти її).
Економіка. Вільна земельна ринок це шанс для розвитку економіки країни, розвиток сільгоспземель і створення реального земельного ринку з активним попитом і пропозицією, потік нових інвестицій.
Ринкова ціна. Вартість землі досягне реальної ринкової оцінки.
Користь для власників. Власники паїв отримають повне право розпоряджатися своїм майном, зможуть отримувати хороший кредит в банку під заставу реальної вартості активу.
Контроль. Держава зобов’язується посилити відповідальність у випадках злочинного самозахоплення земель. Планується створення системи відкритого спостереження за процесами купівлі-продажу, про що заявив міністр аграрної політики Т. Кутовий, і т.д.

Головні ризики

Безліч голосів проти ухвалення земельного законодавства і всіляке затягування його розробки грунтується головним чином на тому, що депутати не повинні допускати «розбазарювання національного багатства». І дійсно, якщо стане доступний відкритий продаж землі, це може відкрити широкий шлях для всіляких фінансових афер і маніпуляцій. Але чи дійсно це сильний аргумент? Адже не дивлячись на мораторій чорний ринок працює справно, багато землі піддаються рейдерському захопленню і немає чіткого процесу успадкування, вже не кажучи про те що пенсіонери просто не можуть себе забезпечити.

Ще одне побоювання – прийняття невірної системи господарювання. Звичайно, це цілком ймовірно, з огляду на те, що раніше в нашій країні не було подібного досвіду при реально чинному земельному ринку. Але, як зазначає міністр аграрної політики, в ході роботи можливе внесення правок і подальших змін.

Черговий аргумент проти – різкий перехід земель у власність олігархів, які скуплять їх за низькими цінами. Такий сценарій можливий, але не варто забувати, що ринок сам себе регулює, тому подібні аргументи в сучасних реаліях стають все менш значущими. До того ж можна законодавчо закріпити мінімальну ціну землі на певний термін.

Можливість виникнення примусового продажу землі. Для усунення подібного ризику пропонують створити спеціальний відділ в правоохоронних органах.

Орендарі і холдинги будуть головними сторонами, що програли. У разі набуття чинності закону про сільськогосподарські землі перші будуть змушені платити реальну вартість орендної плати за землю, а другі можуть втратити право на володіння великими територіями.