Український Стоунхендж: таємниця кам’яних пірамід

Мабуть, немає такої людини, яка б не чула про Стоунхендж і його містичної історії. Таємниця кам’яних брил Британії досі розбурхує уми вчених і краєзнавців, а історія походження цього місця обростає тисячами легенд і гіпотез, одна неймовірніша іншо. Але мало хто знає, що в Україні є свій Стоунхендж, причому навіть не один.

Кам’яне село

Це місце називають одним з чудес України. Воно розташоване в лісі біля села Устинівка, Житомирської області. Гуляючи лісом, ви легко помітите покриті мохом кам’яні брили, здалеку дуже нагадують українські хатки. Вони ніби утворюють вулиці, а загальна протяжність «села» становить цілих 15 км. Здається, що хтось своєю величезною невидимою рукою розставив посеред соснового бору будиночки, яких настільки багато, що утворюють ціле поселення. Висота деяких «хаток» може конкурувати з розмірами дво- або триповерхового будинку.

Звичайно, у цього місця є своя легенда.

Колись тут розміщувалось дуже багате поселення. Одного разу сюди прийшли жителі сусіднього бідного села – попросити грошей і продуктів. Та багатії лише посміялися над бідняками і відправили їх геть. На наступний день заможне поселення перетворилося в низку кам’яних брил, а всі панські будинки скам’яніли за ніч.

До речі, кам’яні вулички – не єдина пам’ятка цього місця. Особливу увагу привертають так звані «сліди Бога» – вм’ятини на каменях, що нагадують слід від людської ноги.

Легенда свідчить, що по цих каменях ступав сам Господь. І це твердження народилося не випадково. Вода у виїмках ніколи не замерзає, навіть якщо на вулиці стоїть лютий мороз. Крім того, від неї завжди віє приємним теплом.

За старими легендами, якщо в відбиток від сліду помістити ногу і загадати бажання, то воно обов’язково збудеться. Крім того, така процедура здатна подарувати зцілення і міцне здоров’я.

Правда, відшукати «сліди» непросто – доведеться досліджувати кам’яні будинки один за іншим, щоб виявити заповітний відтиск.

Мавринський майдан

Ще один древній курган, який претендує на звання «українського Стоунхенджа» – Мавринський майдан в Дніпропетровській області. На санскриті «майдан» означає «місце сили», і не дарма цей термін застосовують до кам’яних споруд, неподалік від села Мавріна.

Зверху він нагадує зрізаний конус чіткої і правильної форми і вражає своєю масштабністю: глибина котловану 10 м. Довжина кола-основи майдану – близько 250 метрів, довжина кола по верху – 120. Виїмки по зовнішньому схилу кам’яного кургану схожі на ілюмінатори. Зверху майдан разом із земляними валами з боків нагадує павука.

Деякі археологи запевняють, що Мавринський майдан налічує 4, а то і 6 тис. років, але сказати напевно поки не може ніхто.

Існує кілька гіпотез його виникнення.

За однією з них курган біля Мавріна – справа рук козаків, які використовували його як оборонна споруда. Але ця версія викликає дуже багато сумнівів і питань. За другою гіпотезою майдан утворився в результаті видобутку на цьому місці покладів селітри. У XVII-XVIII століттях це була звичайна практика. Польські шляхтичі будували цілі селітроварні для того, щоб виготовити з селітри гарматний порох.

Але і ця версія теж піддалася критиці, восновному, через чіткі симетричні лінії кургану, та ще й той факт, що за об’ємом земляні вали перевищують об’єм землі з котловану, також свідчить не на її користь.

Ще одна версія, найправдоподібніша…

Язичники використовували Мавринський майдан в якості святилища і календарно-обсерваторного комплексу, який допоміг їм визначати періоди сонцестоянь і рівнодень. На користь цієї гіпотези служить те, що конструкція кургану і валів навколо нього дійсно пов’язані з положенням Сонця.

Старожили запевняють, що по сусідству з Мавринським майданом знаходився схожий – Межиріцький майдан. До наших днів він не зберігся.

Монастирище

Це місце знаходиться біля села Інгульське, Устинівського району, Кіровоградської області. Дістатися до кам’яних пірамід Монастирища непросто – необхідно проробити тривалий шлях спочатку по полю, а потім пробираючись через чагарники. Високі кам’яні брили ваблять сюди езотериків з усього світу. За однією з версій, колись тут було капище. Подейкують, що до наших днів збереглися навіть жертовні камені, на яких досі проводяться таємні обряди.

Місцеві жителі запевняють – це місце вабить людей тому, що тут циркулює найпотужніший потік енергії – енергетичний коридор.

Якщо піднятися на Монастирище вранці і притулитися до кам’яної брили спиною, то можна навіть відчути якісь цілющі вібрації. Краєзнавці стверджують, що тут також знаходиться стародавня обсерваторія – брила «Черепаха».

За легендою, під цим каменем була знайдена галька із зображенням зірок. Бувалі туристи стверджують, що на берегах Інгулу навколо Монастирища теж розкидані камені химерної форми. Деякі з них нагадують затишне крісло, в якому можна сидіти і дивитися на зоряне небо над головою.

Протяті камені

На Буковині в п’яти кілометрах від перевалу Німчич, розташованого на сході від села Розтоки, межиріччі річок Виженка і Смугарів знаходиться скельний масив Протяте каміння. Сорокаметрові кам’яні брили, що розкинулися на території в два гектари, утворилися в результаті багатовікового вивітрювання гірських порід. Гігантські скелі своїм виглядом нагадують фантастичних казкових персонажів. Існує легенда про те, як вони з’явилися.

За старими повір’ями жителі гір не могли нормально спуститися в долину і для того, щоб прокласти собі маршрут, вони нагрівали в чанах воду і обливали нею камені. Піщана порода тріскалася, утворюючи проходи, через які легко могла пройти людина. Їх розмір сягає від 1 до 10 м. У перекладі з української слово «Протяте» означає «пробите», «проткнуте».

У систему «Протяте каміння» входять дві печери: Бермудський трикутник і Скелелазка. До речі, саме тут знімали епізоди легендарних українських фільмів «Білий птах з чорною міткою» і «Захар Беркут».

Соколине око

Неподалік від Протятого каміння, в Покутсько-Буковинських Карпатах сховалося урочище Соколине око – висока кам’яна скеля з величезним зазором. Таку назву нагромадження каменів набуло завдяки 12-ти метровій арці, що нагадує око. Висота самої скелі становить 40 метрів. Позаду арки з північного боку у верхній частині скелі знаходиться невелика печера, яка називається «Наскрізна». Довжина Соколиної печери складає цілих 92 метри, а висота – 800 м.

Навколо Соколиного ока теж ходить чимало легенд. Наприклад, подейкують, що якийсь опришек Сокіл, рятуючись від ворогів разом зі своїми поплічниками, сховав у таємних печерах Соколиного ока незліченні багатства, відшукати які не вдалося досі.

Український Стоунхендж на острові Хортиця

Фото: hortica.zp.ua

«Запорізький Стоунхендж» на 1500 років старше свого англійського прототипу, але ми ніколи б про нього не дізналися, якби не щаслива випадковість.

Якось, в 1999 році школяр під час екскурсії по острову в області балки Генералка знайшов осколок від глиняного глечика. Хлопчик виявився допитливим і відніс знахідку своєму викладачеві історії. На цьому місці розпочалися розкопки, причому ведуться вони з перемінним успіхом і донині. І ось що вдалося з’ясувати.

Фото: www. ua-travels.livejournal.com

Археологам пощастило розкопати розколотий жертовний камінь, а також останки людських кісток. Крім того, навколо жертовника були виявлені валуни, укладені у вигляді спіралей і орієнтовані по сторонах світу.

Фахівці прийшли до висновку, що приблизно в третьому тисячолітті до н.е. на цьому місці знаходилося святилище арійського племені, яке сповідувало іудаїзм і було родом з Північної Індії. За їхніми словами, на місці сучасної балки, швидше за все, жив жрець або вождь, що приніс себе в жертву.

А ось розколотий жертовний камінь означає те, що якесь плем’я знайшло і завоювало святилище, а в знак своєї перемоги зруйнувало жертовник – в ті варварські часи це було звичайною практикою. На даний момент досліджено лише 25% цього загадкового кам’яного комплексу, і хто знає, які ще несподіванки і артефакти очікують археологів та істориків.