Чернівці. Друга «станція»

Праворуч від філармонії простягається вулиця Худякова, яка виведе вас на Центральну площу. Вона – серце міста, центр, від якого розходяться головні вулиці міста. Раніше вона мала назву майдан «Ринок», ще раніше – Рінґпляц. Справжнього «центрального вигляду» місце набуло зі спорудженням тут ратуші у 40-х роках ХІХ століття. Будівництво Ратуші, що розпочалося у 1843 році, тривало 4 роки. Приміщення завжди використовували за призначенням. Щодня о 12:00 з балкону сповіщає час сурмач. Звідти, напевно, відкривається досить непоганий краєвид…

Проте дізнатися про це туристам навряд чи судилося. На Ратушу не так легко піднятися.

Якщо ви іноземець або журналіст, який працює над репортажем і не зможе обійтися без підйому нагору, проблем буде менше. А от пересічному мандрівнику доведеться забути про підйом. Хіба що він володієте неймовірним мистецтвом переконання чи має несподіваний запасний план. Ратуша відома своїм внутрішнім двориком, що відкритий для відвідувачів і вдень, і вночі. Правда лише в теплу пору року. Це затишне місце з фонтаном та лавочками, а також з гарним пейзажем – звідти відкривається вид на вежу міської ради. В галереї постійно проводять культурно-мистецькі заходи – майстер-класи, вистави та перформанси.

Одним із промінців, що відходить від Центральної площі, є вулиця Ольги Кобилянської – єдина пішохідна вулиця буковинської столиці. Колись вона називалася Панською, ще раніше – Молдовською. Тут розмістилися вежі колишньої кав’ярні «Габсбург», Кафедральний собор та Вірменська церква. Саме на вулиці Ольги Кобилянської було зведено перший мурований будинок. Коли викорчували усі пеньки, а сталося це на початку ХХ століття, вулицю вимостили бруківкою, а старі будиночки замінили дво- та триповерховими кам’яними будівлями. Жителі міста дуже турбувалися про стан нової вулиці. Двірники мили її водою з милом та не дозволяли ходити тут у брудному взутті.

Сьогодні це одне із улюблених місць жителів міста. Адже тут можна і погуляти, і відвідати одну із численних кав’ярень, що пропонують страви на будь-який смак і для будь-якого гаманця, і зайнятися шопінгом. А ще тут є коворкінг, краєзнавчий музей, музична школа, художня галерея та чарівна кована карета. А на бордюрах написана назва міста мовами усіх національностей, які тут проживали та проживають.

Якщо спуститися на вулицю Кафедральну, побачите Кафедральний собор Святого Духа – місце, яке варто відвідати. Неподалік, на вулиці Головній, розмістився цікавий Аптека-музей. До експозиції входять давні знаряддя та препарати. До того ж, аптека функціонує і сьогодні. А перед входом стоїть давньогрецький бог медицини Асклепій, контролюючи порядок. Далі можна піти в напрямку Соборної площі. Обов’язково зверніть увагу на Костел Серце Ісуса та будівлю колишньої Крайової управи Буковини.

Соборна площа у минулому також називалася по-іншому – Австріяпляц. Проте одне залишилося незмінним: це найвища точка старого міста, що височіє на 225 метрів над рівнем моря. Щодо колишньої назви, то вона була пов’язана із монументом, який тут поставили з нагоди сторіччя приєднання Буковини до імперії Габсбургів. Проте, зі зміною правління його знесли румуни під час Першої світової війни. У 1946 році тут з’явився меморіал жертвам Другої світової війни.