Гідне українське кіно. Частина 1
«Плем’я» (2014 року)
Гучний фільм українського режисера Мирослава Слабошпицького, який отримав декілька престижних нагород, оповідає про глухого хлопця Сергія, який переходить в 11-й клас школи-інтернату для слабочуючих. Там вже існує своя кримінальна організація і юнак намагається прийняти загальні інтереси і не залишитися в тіні подій і еволюції панівної в компанії ієрархії. В основному сюжет побудований на відносинах Сергія з однокласниками і дівчиною Анею.
Особливість фільму в тому, що майже всі актори в ньому – не професійні актори. Також у фільмі ви не побачите субтитрів, хоча кіно повністю німе і всі персонажі спілкуються на мові жестів. Привертає увагу до «Племені» ще й те, що фактично фільм був знятий на основі реальних подій.
Нагороди та номінації:
– Ніка, 2015; переможець в номінації «Кращий фільм країн СНД і Балтики»
– Каннський фестиваль, 2014; Переможець в номінації «Нагорода від преси», отримав Приз France 4 Visionary, Підтримка дистрибуції від Gan Foundation
Номінації: «Золота камера» (нагорода за режисерський дебют)
– Європейська кіноакадемія, 2014; переможець в номінації «Європейське відкриття року»
«Щастя моє» (2010)
«Щастя моє» – повнометражний фільм режисера Сергія Лозниці.
Дії в картині розгортаються на тлі подій в житті чоловіка з глибинки. Фільм переносить нас в пострадянський час. Водій-далекобійник Георгій залишає вдома невірну дружину і відправляється в черговий рейс. По дорозі йому зустрічається кілька людей, які ненадовго стають його попутниками, і спілкування з якими часом змінює уявлення його про людей і світ в цілому.
Вантажівка Георгія повільно рухається до мети, а сам він здійснює подорож у світ болю, страху і зради, раз у раз пізнаючи жорстокість навколишнього світу.
Нагороди та номінації:
- Каннський фестиваль 2010; номінація «Золота пальмова гілка»
- Кінотавр 2010; переможець в номінації «Приз за режисуру» (Сергій Лозниця); Номінація «Головний приз»
«Хайтарма» (2012)
«Хайтарма» – історичний військовий драматичний художній фільм режисера Ахтема Сейтаблаєва, присвячений періоду в історії кримськотатарського народу. Картина заснована на реальних подіях 18 травня 1944 року – початку сталінської операції і депортації кримських татар. У центрі сюжету – льотчик-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан.
16 травня 1944 Амет-Хан зі своїми друзями з фронту відправляється в рідну Алупку щоб побачитися з сім’єю. Але о 4 годині 18 травня на його очах розгортається жахлива картина: операція по виселенню з Криму його рідного кримськотатарського народу, в тому числі і його друзів і всієї рідні.
Нагороди та номінації:
- Національна спілка кінематографістів України, 2013; переможець в номінації «Кращий ігровий фільм»
- Трускавецький міжнародний фестиваль «Корона Карпат», 2013; Гран Прі.
- Ніка, 2014; переможець в номінації «Кращий фільм країн СНД і Балтики» за 2013 рік
- Міжнародний кінофестиваль «Кімерія», 2014; переможець в номінації «Кращий режисер» і «Кращий фільм»
- Trieste Film Festival, 2014; переможець в номінації «Кращий повнометражний фільм»
Продовження ви зовсім скоро зможете побачити в 2 частині статті «Гідне українське кіно».