Дрогобицький Бруно Шульц

Бруно Шульц (Bruno Schulz) – польський письменник, художник та графік  єврейського походження, який писав польською та німецькою мовами. Шульц народився в Дрогобичі (Львівська область) 12 липня 1912 року і там же помер 19 листопада 1942 року.

У цьому невеликому місті Шульц провів майже все своє життя. Він вважав Дрогобич центром Всесвіту, був його уважним наглядачем і неперевершеним «літописцем». В його оповіданнях можна зустріти описи міських вулиць і будівель, а також образи жителів містечка.

Крім закінченої із відзнакою Дрогобицької гімназії ім. Франца Йосифа І, Шульц з перервами вчився на будівельному факультеті Вищої Технічної Школи у Львові та на архітектурному факультеті Віденського університету. Закінченої вищої освіти не мав і, власне, як в малярстві, так і в літературі його можна вважати самоуком. Щоб утримувати родину — стару матір та важко хвору сестру, Шульц заробляв на життя малюванням портретів, а з 1924 р. працював вчителем малювання (пізніше також ручної праці і математики) у гімназії ім. Владислава Ягайла, — аж до 1941 р. Він не любив цієї роботи, був хворобливим, дуже замкненим і важко сходився з людьми. Без міри закомплексований, він не любив себе і мало вірив у свої сили; справжнім життям жив лише у своїй творчості. Спрагло шукав однодумців, і коли знаходив рідну душу, то вся глибина космосу його внутрішнього життя відкривалась їй. Власне, листи — ось початки літературної творчості Шульца, вони могли б скласти, якби повністю збереглись, ще одну геніальну книжку. Свої малюнки показував тим небагатьом друзям, яким довіряв і яким вдалось намовити його виставлятись. З того часу брав участь у колективних мистецьких виставках у Львові, Вільні, Кракові, Варшаві. Його літературні твори почали друкуватись завдяки письменниці Зофії Налковській, яка стала його покровителькою у літературному світі Варшави. Він несподівано стає сенсацією сезону, з ним листуються такі значні постаті польської культури, як Ст. І. Віткевич, Юліан Тувим, Вітольд Гомбрович. Та слава не засліплює його: де б він не був — чи то в Парижі, Варшаві чи Львові, завжди поспішав до свого, Богом забутого галицького містечка з крутими вуличками, обшарпаними кам’яницями, де час ішов сонно й розмірено. Та саме тут черпав Шульц своє натхнення, перетворюючи тісний та брудний міжвоєнний Дрогобич у фантастичне місто, де крамнички пахли спеціями, а жінки були несамовито вродливі та недоступні. Жінки… Вони завжди були його музами, повірницями і адресатками найцікавіших листів — Дебора Вогель, Романна Гальпен, Зофія Налковська, його наречена Юзефа Шелінська.

Коли 1941 року нацистська Німеччина перетнула кордон, почалися репресії проти євреїв. Бруно Шульц втрачає роботу, школи закриваються. Шульц попадає під опіку Фелікса Ландау, який залучає його до малярських робіт – виконує стінопис на віллі Ландау і в казино гестапо. 1942 року його з родиною переселяють до гетто. Шульц переховує свої рукописи та малюнки і передає людям поза гетто. Варшавські друзі допомогли йому зробити фальшиві арійські документи, щоб Шульц мав змогу втекти із Дрогобича. Але 19 листопада, виходячи за хлібом, потрапляє під «акцію» місцевого гестапо проти євреїв, коли Ландау не було поруч. Загинув від кулі гестапівця Карла Ґюнтера.

Бруно Шульц встиг написати і опублікувати лише дві збірки оповідань – «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою». В його планах було написати найважливіший твір свого життя – роман «Месія», над яким він довго працював і не завершив. Та рукописів, на разі, не знайдено.

Найбільша збірка робіт графіки Шульца – понад 300 робіт – зберігається в Музеї літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві. В досить рідкісній техніці «кліше-вер» (cliché-verre) Шульц виконав графічну серію садомазахістської тематики «Ідолопоклонна книга» (Xięga Bałwochwalcza, 1920). Ці роботи одним з перших оцінив Станіслав Віткевич і причислив Шульца до «демонологів». Ще Шульц створив серію графічних ілюстрацій до першого видання «Фердідурке» Вітольда Гомбровича (1938), а також до власних оповідань зі збірки «Санаторій під клепсидрою». Бруно Шульц залишив після себе кілька сотень інших графічних робіт: начерки олівцем, ескізи до гравюр, ілюстрації до прозових творів, збірка живописних робіт «Цинамонові крамниці».

Зараз активно ведуться дослідницькі роботи, пошук та видання листів, книжок, низка читань та лекцій, присвячених неординарній особі Брунові Шульцу. Також щорічно проводиться фестиваль Бруно Шульца в Україні у Дрогобичі та в Польщі у Вроцлаві.

Відомості про фестивалі та статті, присвячені Брунові Шульцу, можна переглянути за посиланням: http://brunoschulz.eu/ukr/