Чи є життя на Марсі?

WeLoveUА розповідає про найжиттєстверджуючий фільм цього року.

Напевно, вже давно жоден фільм не викликав в нашій країні такого резонансу. Після “Інтерстеллар” масовий інтерес публіки в Україні змогли спровокувати хіба що “Агенти UNCLE” Гая Річчі (і то, більшою мірою через ім’я режисера). “Марсіанин” ж знову “розбудив” публіку. Причому розбудив так, як колись фільм Нолана. І, забігаючи наперед, це вдалося йому не просто так.

Так, картина далеко не ідеальна. Вона точно не отримає “Оскар” за спецефекти, а космонавти при її перегляді точно обуряться нереалістичністю, що відбувається в картині. Але ми – не космонавти. Саме тому типовий обиватель готовий пробачити фільму його косяки. В принципі, важливо зовсім інше.

Чим гарний “Марсіанин”? Відповідь на питання очевидна: ідеєю. Людина, яка залишилась одина на безлюдній планеті, за мільйони кілометрів від Землі, може вижити. Головне: кмітливість і настрій на боротьбу до останнього подиху. Як мовиться, немає вершин, які ми взяти не можемо. По суті, цьому і вчить картина. І посил доходить до глядача, хто б що не говорив. Так, тут не піднімаються глибинні теми (як у тому ж “Інтерстеллар”), але цього від “марсіанина” чекати і не варто було. Все-таки фільм більш розважальний, ніж філософський.

Із залу виходиш натхненим – і це, на мою думку, найкращий комплімент картині.

Таке враження вона надає не в останню чергу завдяки акторському складу. Потрібно відзначити: Метт Деймон впорався з роллю на тверду “п’ятірку”. А йому напевно було складно. І мова тут не в самій реалізації задумок режисера. Думаю, в цьому плані у досвідченого Деймона не було проблем.

Інша проблема з героєм Марка Уотні була серйознішою: Метт вже грав людину в скафандрі в “Інтерстеллар” всього рік тому. І, якби головний герой “марсіанина” був схожий на доктора Манна, то, швидше за все, фільм би не оцінили по достоїнству. Однак, досвідченому акторові вдалося впоратися і з цією проблемою.

І все ж порівнювати “марсіанина” з “Інтерстеллар” не правильно. У цих картин абсолютно різні напрями. Картина Нолана – це серйозний філософський фільм з претензіями на реалізм і “глибину”. “Марсіанин” легше. Але не менш цікавий.

Присилайте свої рецензії. Кращі – будуть оприлюднені.