Вшанування річниці битви Богдана Хмельницького та поляків під Берестечком

Влітку традиційним є вшанування річниці битви Богдана Хмельницького та поляків під Берестечком. Тож у ці дні сюди на святкування їдуть з усіх куточків України та з-за кордону, аби вшанувати пам’ять полеглих козаків, які у цій битві на чолі із Богданом Хмельницьким зазнали поразки.

«У 1651 році йшла національно-визвольна боротьба під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, – розповідає Роман Нестерук, місцевий історик. – Сейм оголосив посполите рушення, тобто шлахетське ополчення і в середині червня польська та українсько-татарська армії зустрілися біля міста Берестечко. Військо гетьмана налічувало приблизно 100 тисяч чоловік, з яких 60 тисяч були козаки, а інші 40 – посталі селяни і міщани. Згодом до них приєдналося близько 60 тисяч татар. З польської сторони була 200-тисячна армія із 40 000 досвідчених жовнірів, 20 000 німецьких найманців які мали багатий бойовий досвід, що набули у 30-річний війні, а також шляхтичі».

Перевагою польської армії була наявність важкої кінноти та артилерії. Бої розпочалися 18 червня, а 20 червня татари втекли з поля бою. Хмельницький кинувся їм навздогін з проханням повернутися, проте вони захопили його в полон. Незважаючи на втечу татар, козаки відбивали атаки поляків ще десять днів. Проте українці програли у цій битві і це була сама трагічна поразка козаків у цій війні. Однак саме ця поразка показала незламність укрїнського духу, що згодом знайшло відображення у багатьох творах відомих поетів та письменників. Про цю битву писав Тарас Шевченко, Леся Українка, Олена Пчілка та інші.

Річ Посполита вшанувала загиблих вояків – було збудовано костел де кожного року у день перемоги служили урочисті служби, проводили ярмарки. Тож у 1908 році архімандрит Віталій, йдучи хресним ходом з Почаєва, почув про знахідки місцевих жителів, які викопували на городах то людські кістки, то козацькі шаблі, а в тому ж році житель села Пляшева виорав 16 шабель та 32 козацькі мушкети. Тож архімандрит почав закликати людей вшанувати пам’ять полеглих героїв і – збудувати на їх честь храм. Так зявився Георгіївський храм, який був призначений для молитви за упокій тих козаків, який загинули у цій битві. Пантеон «Козацькі могили» у селі Пляшева будувався з 1910 по 1914 рік. Архімандрит Віталій постановив, що спільна молитва має відбуватися кожного року в девяту пятницю після Великодня. Храм кий пережив польську, радянську владу, війну. Проте у 1954 році монастир-скит було ліквідовано, а в приміщенні було зерносховище, згодом ферма.

Однак починаючи з 1990 року помолитися у Георгіївський храм почали приходили місцеві жителі. А вже 1991 року відзначали 340-річницю битви під Берестечком і тоді на меморіальному комплексі Козацикі могили побувало понад пів мільйона українців та гостей з-за кордону. А згодом, у 2002 році відродилося чернецтво і нині кожного року до монастиря і музею, який є поруч, приїжджають сотні тисяч нащадків тих славних козаків, які у далекому 1651 році боронили нашу Батьківщину.