Ікона «Чорнобильський Спас»
У ці дні весь світ разом з Україною згадує трагедію, що трапилася 30 років тому – аварію на Чорнобильській атомній електростанції.
Історія
В результаті трагедії навколо ЧАЕС була утворена 30-кілометрова зона відчуження, яка зазнала сильного радіоактивного забруднення. Це частина територій Іванківського і Поліського району Київської області та частина Житомирщини. З 76 міст і сіл в межах зони були евакуйовані або самостійно їх покинули понад 100 тисяч людей.
Разом з тим, закинутими виявилися близько десяти православних церков (до слова, до 1922 року їх було 18). Єдиною діючою є Іллінська церква. Вона була побудована ще в 1870-х роках. Хоча храм тут стояв ще з першої половини XIX століття. Служби проходили до 1986 року, потім храм закрили після вибуху. На прохання працівників електростанції Іллінська церква була відкрита в 1994-му. Правда, регулярні богослужіння розпочалися лише в 2001 році. Через два роки церкву почали капітально ремонтувати і перебудовувати. У 2011 році храм отримав статус собору, а його парафіянами сьогодні є працівники підприємств і самосели.
У тому ж 2003-му році, відбулася знаменна подія не тільки в житті храму, а й в житті ядерників, ліквідаторів і всіх чорнобильців – з благословення Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира (Сабодана, 2014) в пам’ять про всіх загиблих була написана ікона – «Чорнобильський Спас».
Ініціатором створення образу був президент організації “Союз Чорнобиль України” Юрій Андрєєв, колишній в числі ліквідаторів, отримавший велику дозу радіації. Саму ікону він кілька разів бачив уві сні. Про це і свої плани зі створення іконописного зображення Юрій Борисович поділився з Митрополитом Володимиром, від якого отримав благословення на написання цього образу.
У квітні 2003 року придумали композицію і зміст ікони, в наступні місяці продовжилася робота з написання.
28 серпня в Києво-Печерській Лаврі Чорнобильську ікону освятив сам Митрополит. Тисячі віруючих, колишніх тоді на святковому богослужінні, стали свідками чуда, коли над образом пролетів голуб (Євангельський символ Святого Духа), а на небі здалася веселка і хрест.
Унікальність «Чорнобильського Спаса» в тому, що разом зі Спасителем (Спасом) і святими були зображені люди, за словами Юрія Андрєєва «чорнобильці, які рятували планету від радіації, під час боротьби чужої крові не пролили цієї, а своєю не пошкодували».
Зміст ікони
У її верхній половині розміщені ростові лики Ісуса Христа (в центрі), Божої Матері (зліва) і Архангела Михаїла – покровителя Київщини (праворуч). В середині нижньої половини – Чорнобильська сосна, що стала символом жахливої трагедії. Це обгоріле дерево одночасно схоже на хрест і на тризуб. Над сосною зображена зірка «Полин», про яку йдеться в одному з пророцтв Апокаліпсису. Зліва – душі померлих чорнобильців, які померли, як в перші дні після аварії, так і в наступні роки, а праворуч – ліквідатори: пожежник в респіраторі, працівник електростанції, льотчик, медпрацівник і інші. Також в композиції видна обпалена і зелена, що оживає земля.
На прохання чорнобильців, які живуть в різних областях України, Росії та Білорусі, ікона відвідує ці місця з Хрещеними ходами.
Згодом з Чорнобильського образу було зроблено безліч списків (копій), а також з’явилося кілька видів її зображення, які сьогодні є в багатьох церквах.
До речі в 2006 році в Києві, на території Феодосіївського «Чорнобильського» храму на Академмістечку на честь цієї ікони була побудована каплиця.