Історія успішного світового підприємства: корпорація “Мондрагон”. Частина 1

Корпорація “Мондрагон” – одна з провідних бізнес-груп Іспанії. 289 компаній і кооперативів. Більше 80 тисяч робітників. Філії в 41 країні. Продажі – більш ніж в 150 державах.

Історія світового кооперативного руху налічує 200 років, і протягом XIX і XX століть, кооперація розвивалася при будь-яких урядах, в різних економічних умовах і в найрізноманітніших сферах діяльності людського суспільства.

За цей період кооперативний рух показав себе стійкою системою, який здатний робити істотний вплив на соціально-економічний розвиток держави. Не дивно, що велике поширення в країнах з розвиненою економікою, отримали саме колективні підприємства, на основі полярних форм трудової власності. Ці кооперативи відіграють помітну роль в економіці таких країн, як Італія, Франція, Фінляндія, Швеція, Іспанія, Голландія. Деякі вчені вважають за можливе називати економічний лад Фінляндії “народно-кооперативним”.

Нові форми трудової колективної власності, колективного підприємництва та самоврядування трудових колективів – кооперативні об’єднання та акціонерні товариства працівників. На відміну від традиційних кооперативів, такі організації займаються великим або середнім виробництвом, що створює широкі можливості для інновацій.

Трудова колективна власність функціонує за принципом: “володіє той, хто працює на даному підприємстві”. Тому, ті працівники, які йдуть з підприємства, зобов’язані повернути належні їм активи у фонд організації з подальшим отриманням компенсації за ці активи.

Кооперативний рух Мондрагона, бере свою назву від імені невеликого містечка Мондрагон, розташованого на півночі Іспанії, в автономній історичній області Басконії.

Ідейним натхненником і основоположником Мондрагонського кооперативного руху є священик Хосе Марія Арісменді, який ще на початку 40-х років XX столття прибув до Країни Басків, де викладав катехизис і вів соціальне вчення студентам. Будучи прихильником доктрини християнського соціалізму, Хосе Марія Арісменді, прагнув знайти третій шлях між капіталізмом і “соціалізмом” радянського типу. У цьому знайшло своє відображення широке поширення в Басконії різних соціалістичних ідей. Володіючи солідним авторитетом, як священик і як сторонник соціальної справедливості, Хосе Марія Арісменді зумів об’єднати навколо себе групу однодумців, які в 1956 р. в місті Мондрагон заснували перший виробничий кооператив, він і став відправною точкою Мондрагонського кооперативного руху.

Станом на 1 січня 2009 року, у Федерації перебувало близько 180 кооперативних підприємств, які об’єднують 93 тисяч працівників, з яких 83% зайняті у промисловості. Загальний оборот всіх фірм, перевищив 15 млрд. євро, а прибуток – 71 млн.; сума всіх активів – 33 млрд. євро.

Підприємства Мондрагона виробляють робототехнику, побутову електроніку, дорогі автомобілі, вітродвигуни та багато чого іншого.

До складу Федерації, входять також сільськогосподарські кооперативи та мережа супермаркетів. Ряд спеціалізованих організацій займаються консалтингом і розробкою програмного забезпечення. На всіх підприємствах використовуються новітні технології, а заробітня плата працівників країни Басків – одна з найвищих в регіоні.

Кожен, хто вступає до лав Федерації Мондрагон, повинен внести пайовий внесок в розмірі 14 тисяч євро (приблизно 18 тисяч доларів США). При цьому допускається розстрочка платежів на 3-7 років. У кооперативах, що займаються роздрібною торгівлею, де більшість працює неповний робочий день, пайовий внесок становить 9000 євро. Такий розмір пайового внеску дозволяє підтримувати високу капіталізацію кооперативів. У разі, якщо кооператив отримує прибуток, пайовики можуть заробити 7,5% у вигляді дивідендів від пайових внесків. В даний час кооперативи відраховують 45% від чистого прибутку у вигляді дивідендів пайовикам, в залежності від трудового внеску кожного працівника.

Для підвищення зацікавленості працівників у внесенні таких значних пайових внесків, кожен, хто працює в кооперативі, що входить у Федерацію Мондрагона, отримує гарантію довічного працевлаштування.
Якщо один з кооперативів проводить скорочення штату в результаті реструктуризації або банкрутства, працівник має першочергове право на працевлаштування в інший кооператив.

Розмір оплати праці працівників, залежить від їх кваліфікації та погодинної виробітки. Зазвичай розмір найвищої заробітної плати, не перевищує найнижчу більш ніж в 4,5 рази. Менеджери великих промислових кооперативів, отримують зарплату, що перевищує в 6 разів найнижчу.

Кооператив FAGOR, найбільший виробничий кооператив, зі штатом 4 тисячі чололовік, виплачує менеджерам верхньої ланки зарплати, що перевищує мінімальну в 7,5 рази, в кооперативному банку “Caja Laboral” – в 8 раз. Директори в штаб-квартирі самої корпорації, отримують зарплату в 9 разів яка перевищує мінімальну. Посада звичайного працівника оплачується на 10% більше, ніж поза Федераціэю. 98% всіх менеджерів піднялись по службі з найнижчих щаблів. Дане просування “знизу-вгору” відбувається в рамках кадрової політики, розробленої мондрагонським кооперативом з підготовки кадрів.

Управління кооперативами проводиться на демократичній основі.

Менеджери вищої ланки, підзвітні Постійному комітету і Генеральній раді, в період між засіданням Асамблеї. Фактично, пайовики є верховною ланкою в управлінні організацією, при цьому участь пайовиків в загальних зборах, не тільки право, але й обов’язок. Кожен кооператив висуває своїх представників, з яких складається Постійний Комітет і Генеральна Рада.

Вищий орган управління – загальні збори пайовиків – збирається не рідше одного разу на рік. Збори вирішують ключові питання виробничої діяльності та соціального розвитку, вибирають правління організації.
До керуючого органа, можна також віднести аудиторський комітет, якого обирають загальними зборами, Соціальна рада, члени якого делегуються працівниками підрозділів організації. Правління у свою чергу, призначає на чотири роки Генерального директора.

Продовження історії корпорації читайте у наступній частині.