Як зробити місто чистішим – світовий досвід

Озеленення міського простору – це завжди серйозна проблема для міської влади. Зберегти баланс між чистим повітрям, доступністю вулиць і відсутністю корків на дорогах досить складно. Ще складніше задовольнити потреби всіх жителів міста і не потурбувати при цьому екологів. Насправді, не так вже й просто досягнути результату в озелененні міста серед бетонних багатоповерхівок, склопакетів та суцільного асфальту. Однак приклади деяких європейських столиць надихають і доводять що це можливо. Як же вирішують проблему озеленення в інших країнах?

Берлін, Німеччина

Екологи називають Німеччину однією з найбільш “зелених” країн світу. Перш за все, це пов’язано з дивовижними ландшафтами та сприятливою місцевістю. Однак для того аби зберегти природу всередині міста, одних ландшафтів замало. У столиці Німеччини Берліні ще пів століття тому існувала гостра потреба в озелененні – місто заасфальтоване, на кожному кроці великі будинки, простору бракувало. Проте зараз туристи можуть посперечатися – це парк у місті, чи все ж місто в парку, оскільки майже третина територій столиці Німеччини занурена в зелень та дерева. Як цього вдалося досягти?

Перш за все зусиллями громад та приватних власників будинків – благоустрій та озеленення прибудинкових територій здійснюється за кошт місцевих мешканців. Влада ж опікується лише парками, вулицями, скверами та кладовищами. Проте люди на стільки переймаються цим питанням, що висаджують велику кількість дерев навіть в урядовому кварталі. Якщо ж територія не дозволяє висадити дерева, то біля фасадів будинків висаджують ті рослини, які зможуть обплести стіни будівель. Власники літніх терас на дахах також озеленюють їх рослинами в горщиках. Місцева влада опікується водоймами всередині Берліна – тут нерідко можна зустріти качок чи кроликів, які живуть просто посеред великого мегаполісу.

Копенгаген, Данія

Незважаючи на те, що Німеччина – це найбільш “зелена” країна світу, у рейтинзі екологів серед міст перемагає все ж Копенгаген. Не в останню чергу столиця Данії завдячує цим своєму велетенському лісовому масиву “Dyrehaven”. Раніше він входив до складу королівських угідь, а тепер це місце відпочинку багатьох данських сімей в прибережній зоні.

Крім цього місцева влада виділяє значні кошти на підтримку сприятливої екологічної ситуації в місті. Перш за все досить велика частка бюджету йде на реалізацію органічних продуктів, які вирощені без додавання хімічних речовин. Зараз частка екологічно вирощених овочів та фруктів, які реалізуються в Копенгагені становить 45%, а влада планує збільшити цей відсоток до 90.

Однак незважаючи на позитивні дії влади, мешканці міста все ж не лишаються осторонь. Зважаючи на гостру потребу в озелененні, яка накладається на нестачу територій, місцеві мешканці вирішили висаджувати дерева на дахах будинків. В межах цієї програми, копенгагенці планують перетворити на сади близько 150 тисяч квадратних метрів дахів.

Лондон, Великобританія

Лондон – це ще один приклад добре озелененого міста. Більш ніж 5 тисяч гектарів столиці Великої Британії займають зелені насадження. Це й не дивно, зважаючи на любов англійців до мистецтва ландшафтного дизайну. Майже в кожному районі міста є свій парк загального користування.

Озелененням в місті займаються комісії, які працюють при муніципальних радах – мерія в питання благоустрою та забудови районів не втручається. Ці комісії наділені повними правами і без їх згоди не може здійснюватися забудова навіть державного значення. Місцеві мешканці самі обирають членів цих комісій, а також наймають приватні компанії, які і створюють парки на територіях районів. Гроші на озеленення також виділяються з податків громадян – в районні бюджети мешканці сплачують близько 150 фунтів і щороку ця сума лише зростає. Саме тому переважна більшість парків зосереджена в західній, багатшій, частині міста.

Місцева влада також контролює збереження цих парків і накладає жорсткі штрафи за порушення благоустрою. Крім того всі великі забудови проводяться за межею міста.

Торонто, Канада

Заокеанські методи озеленення мегаполісів мало чим відрізняються від європейських. Так, наприклад, міська влада Торонто ініціювала проект з висаджування дерев на дахи будинків. Завдяки цьому зараз столиця Канади з висоти пташиного польоту виглядає як велетенський сад з рідкісними клаптиками бетону.

На дахах будинків, навіть в бізнес-центрі, можна побачити різноманітні дерева, серед яких трапляються навіть клени та в’язи. Власникам офісів вигідно перетворювати свої дахи на велетенські сади – мерія компенсує витрати на встановлення нових дахів для адміністративних та комерційних будівель, якщо їх загальна площа складає 2000 квадратних метрів. За кожен квадратний метр рослин на даху власникам повертається 50 доларів з місцевого бюджету. У мерії планують перетворити на сади близько 90% дахів, що у найближчому майбутньому, за їх прогнозами, зменшить викиди парникових газів на 80%. На участь у цій програмі може претендувати будь-який бізнес-центр, однак перевагу отримують заводи і фабрики.

Незважаючи на те, що найбільший парк в Канаді Stanley Park знаходиться в Ванкувері, Торонто теж має чим похизуватися. Тут у північній частині району Rosedale знаходяться велетенські лісові ділянки, а довкола міста розташовані заповідники.

Нью-Йорк, США

Незважаючи на те, що столицею США є Вашингтон, оминути увагою Нью-Йорк було б неприпустимо. Багато екологів називають Нью-Йорк одним із найбільш загазованих мегаполісів світу. Це й недивно, оскільки старих лісів в Нью-Йорку майже не лишилося – їх вирубили на дрова в часи Війни за незалежність. Ті ж лісові насадження, які залишилися, або які були висаджені після цих подій, частково перебувають у деградованому стані через велику кількість чужорідних дерев та бур’янів.

Однак завдяки титанічній праці мерії та значним коштам з місцевого бюджету частину лісових насаджень у Нью-Йорку вдалося відновити. Ці ділянки прив’язані переважно до паркових територій. Досить відомим є також ділянка Greenbelt – це зелений пояс, який пов’язує між собою близько 12 різних парків та лісових зон.

Проте воістину зеленою зоною Нью-Йорка є знаменитий Центральний парк. Він займає близько 20 тисяч акрів території в серці міста і з висоти пташиного польоту виглядає як велетенска зелена рана на бетонному тілі Великого Яблука. Вважається, що Центральний парк, навідміну від решти паркових зон Нью-Йорка, на 100% облаштований.

Київ, Україна

Стратегії озеленення столиці України досить неоднозначні і часом хаотичні. У місцевої влади немає чітко визначеної єдиної стратегії з благоустрою міста, а тому деякі позитивні зрушення в напрямку озеленення часом провалюються. Так, наприклад, на думку деяких експертів через неналежний догляд за висадженими рослинами, виживає лише 10% дерев. Крім того щороку у Києві вирубують 25 тисяч дерев при тому, що насаджується всього 4-5 тисяч. Кошти з місцевого бюджету на озеленення виділяються Київзеленбуду, який потім вирішує на що їх витратити. Переважно гроші йдуть на благоустрій місцевих парків.

Ukraine

Однак за останні два роки в Києві спостерігаються позитивні зрушення у напрямку діяльності громадського сектору. Низові ініціативи почали роботу над озелененням закинутих частин міста. Крім того активізувалися і місцеві громади, які за власний кошт озеленюють прибудинкові ділянки. Хорошими прикладами стали Самосад на Подолі, або ж Сквер Небесної сотні біля Михайлівської площі.

Також проводяться окремі еко-акції з висадки дерев за участі відомих осіб, аби популяризувати рух з озеленення міста. Однак без єдиної стратегії, приклади яких можна взяти у інших мегаполісах, масштабного озеленення Києва не очікується.