Книжковий Арсенал Дани Павличко

Нам пощастило поспілкуватися з директором видавництва «Основи» двічі: на VI Міжнародному фестивалі “Книжковий Арсенал” і по його закінченні – в святкові вихідні. У перший раз розмова йшла більше про книгах, в другій – про подорожі і книгах. Вона їх любить, а про любов можна говорити багато.

Видавництво «Основи» за 24 роки випустило більше трьохсот книг. У дев’яностих роках – якісні переклади академічної літератури та навчальні посібники світового рівня. Зараз концепція оновилася: дизайн став найважливішою складовою кожного видання. Розширила діапазон «Основ» дитяча українська класика, проілюстрована сучасними художниками.

Дано, ви презентували чергові унікальні книги, аналогів яким ще не було в нашій країні.

Так, перш за все це ілюстрований «Кримінальний кодекс України», який я дуже раджу придбати, так як це чудовий арт-об’єкт. Ілюстрації в стилі кінетичної графіки виконав відомий український художник Микита Кравцов. 33 об’ємні драматичні історії, що створюють ефект безперервного руху.

Зверніть увагу на книгу Тетяни і Бориса Гриньових. Це дуже цікавий екскурс в світ колекціонерів, сучасне мистецтво ХХ-ХI ст.

Ми працюємо не тільки з ілюстраторами, художниками, а й колекціонерами. Вони підтримують видання. Завдяки їм вийшли «Мистецтво українських шістдесятників», «Ройтбурд».

Ви видаєте те, що самі любите?

Звичайно. Я цікавлюся мистецтвом, що видно по нашим книгам, навіть дитячим: «Азбука», ілюстрована шедеврами живопису, графіки, скульптури і декоративного мистецтва з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Це один із прикладів альтернативних книг для дітей. Ми хочемо працювати з більш складною, цікавою ілюстрацією. У планах видати серію книг французького автора Ерве Тюлі. Хочемо випускати і книжки-картонки для самих маленьких, і шкільну класику. Ми вже видали «Кайдашеву сім’ю», «Байки Федра», «Лісову пісню». Разом з Анею Капиловою – арт-директором «Основ» вибрали ці твори і знайшли класних ілюстраторів. Хоча розуміємо, що наші книги не будуть закуповуватися школами, на чому і не наполягаємо, але такий наш погляд на знайомство дітей з українською літературою. Поки шкільні підручники, швидше, відбивають бажання її вчити.

Ми створюємо книги, які не просто заслуговують на увагу по контенту. Вони особливі, подарункові артефакти. Те, що не має цінності з точки зору естетики мені, наприклад, нецікаво.

Знаю, що ви займаєтеся конкурсний відбір наших дітей в United World College?

Це освітня організація, що охоплює близько 15 шкіл по всьому світу. В одній з них я навчалася. Туди можна потрапити, пройшовши конкурс. Займається їм Національний комітет з відбору для навчання за програмою Об’єднаних всесвітніх коледжів (UWC) Олена Янчук (співачка Росава). Конкурс досить складний. Ми ж перебуваємо в комітеті і відповідаємо за процес.

Який артефакт мрієте видати наступним?

Ми працюємо над книгою про українську радянської мозаїці Decomunised Ukrainian Soviet Mosaics і спільно зі школою фотографа Віктора Марущенка над Ukrainian Erotic Photography – альбомом сучасної еротичної фотографії. Планую видати книгу про радянський модернізм. Мене дуже цікавить сучасність, ХХ століття.

Мрію, щоб наші арт-видання продавалися в кращих книжкових магазинах світу.

Що читаєте самі?

Нон-фікшн. Люблю документальну прозу. Цей літературний жанр «Основ» цікавий. Ми шукаємо перекладачів, авторів нон-фікшн. Потрапити до нас складно, але можливо.

А взагалі, читаю багато. Люблю перед сном, в дорозі. Зараз – американську книжку про видавничому бізнесі. Орієнтована вона, звичайно, на західний ринок, але технології актуальні і для нас. Паралельно читаю Террі Пратчетта.

А як підбираєте команду?

Головне, професіоналізм, вміння та бажання працювати в колективі, коллаборіровать, вирішувати складні завдання.

Можете дозволити собі зірватися з місця і відправитися в подорож?

Подорожувати дуже люблю. І це те, що для мене в пріоритеті завжди. Як тільки видається вільний час, я обов’язково їду. Для мене немає більшого задоволення, ніж знайомитися зі світовою культурою, людьми, мистецтвом, пробувати нову їжу … Ось, тільки повернулася з Амстердама. Гостювала три дні у друзів.

Як там з книгарнями? Вивчали?

У мене є звичка завжди заходити в книжкові крамниці. Цього разу друзі відвели мене в фантастичну галерею Mendo – концептуальний книжковий магазин, де зібрані унікальні книги про архітектуру, дизайн, фотографію, моді. Дуже красиве простір, дуже педантична селекція, викладка видань!

А крім Mendo?

Гуляла, насолоджувалася архітектурою, людьми на велосипедах, Босхом! .. Ми задовго планували цю поїздку, щоб відвідати його виставку. Це не можна було упустити. Раз в житті буває! Босх – колосально цікавий художник. Його дуже багато в Іспанії – в Прадо. Але вперше в історії можна побачити його роботи різних періодів, техніки, зібрані в одному місці.

Яке українське місто назвете першим?

Обожнюю Одесу і літній Київ! А зараз, коли ми переїхали в новий офіс на Золотих Воротах, так одне задоволення – ходити пішки, гуляти в Софії. Це найкраще місце, яке можна собі уявити!