Лоери ХХ століття. Станіслав Дністрянський – український правознавець
Станіслав Дністрянський народився в 1870 році в Тернополі, який в той час був у складі Австро-Угорської імперії. Деякі джерела вказують, що він рано став сиротою.
Проте, завдяки потягу до знань і старанній роботі, Станіслав з відзнакою закінчив місцеву гімназію, а в 1893 році – юридичний факультет Віденського університету.
Через рік отримав ступінь доктора права.
У 1895-96 роках на державну стипендію продовжив навчання в університетах Берліна і Лейпцига, а потім знов у Відні. Цьому сприяло і володіння іноземними мовами, яких Станіслав Северинович, крім слов’янських, знав чотири.
У 1898 році повернувся в Україну, де у Львівському університеті працював завідувачем кафедри цивільного права.
З 1901-го – професор цього університету. До слова, працювати українцеві там було не просто, оскільки всі патріотичні наміри наштовхувалися на опір з боку поляків. Проте, Станіслав Северинович щорічно публікував свої наукові дослідження. Паралельно видавав ряд юридичних журналів. У підсумку, Дністрянський пропрацював у Львові до 1918 року.
У 1920 році правознавець створив проекти Пристрої Галицької держави і Конституції Західно-Української народної республіки, в якій був членом законодавчого органу. У своєму проекті конституції він розробив основи правової держави.
Після польської окупації Галичини Дністрянський виїхав до Відня. Тут він зробив внесок у створення Українського вільного університету, який пізніше перемістився в Прагу. Станіслав Северинович займав посади ректора і проректора цього університету, а також викладав в ряді інших навчальних закладів.
Радянська влада намагалася переманити видатного українського юриста, для чого навіть обрала його членом Всеукраїнської академії наук. Але знаючи, що його там, швидше за все, очікує (більшість повернулися галичан були розстріляні), Дністрянський в СРСР не повернувся.
Його перу належить понад 300 новаторських робіт, досліджень, підручників та монографій в області теорії держави і права, міжнародного, виборного, трудового, цивільного та сімейного права, написаних, між іншим, декількома мовами.
Станіслав Дністрянський виступав за права людини і республіку як форму правління. Крім того, він боровся за визнання в світі українського народу і створення незалежної України.
Про особисте життя відомого правозахисника скажемо лише те, що він одружився в 31-річному віці на відомій тернопільській піаністці Софії Рудницькій, також колишній сироті.
В кінці життя Станіслав Северинович мав проблеми з серцем. Після двох перенесених інфарктів, залишив викладацьку діяльність і переїхав до Ужгорода, де помер в 1935 році, після однієї з публічних лекцій.