Улюблені книги відомих людей
Ми вже звикли цитувати відомих та успішних, ким би вони не були, звикли знати про їх життя і вподобання більше, ніж про те, що відбувається у світі. Проте сьогодні обійдемося без пліток-інтриг-розслідувань. Сьогодні – про літературу. Що читають актори, письменники та президенти?
Барак Обама: Тоні Моррісон «Пісня Соломона»
Третій роман письменниці приніс їй визнання і одразу ж отримав неабияку відзнаку – NBCC, тобто національну нагороду книжкових критиків. Події відбувають в одному із американських містечок в штаті Мічиган в другій третині ХХ століття. Головний герой – парубок-афроамериканець із заможної родини, який прагне знайти себе як особистість, зрозуміти і осягнути власні духовні прагнення. Авторка, в свою чергу, намагається розібратися в історичній долі негритянської Америки. Роман увійшов до списку 100 найкращих книг усіх часів.
Стівен Кінг: Вільям Голдінг «Повелитель мух»
Роман Голдінга двічі згадується у різних сезонах телесеріалу «Надприродне», на його честь названа одна із пісень гурту Iron Maiden, і, звичайно ж, його читає головний герой книги Стівена Кінга «Низькі люди в жовтих плащах». Це та книга, яку 21 раз відмовлялися друкувати видавці. З якої автор вимушений був забрати перших декілька сторінок, а тому читачі не знають причин автокатастрофи і того, що події відбуваються у часи ядерної війни. Декілька років після виходу дебютного роману автора читачі не виявляли особливого інтересу до книги, проте згодом вона стала справжнім бестселером. Чому «Повелитель мух»? Так дослівно перекладається ім’я Бааль звува – язичницького бога в давньоєврейській традиції. Про що йде мова? Про дітей і не зовсім…
Вілл Сміт: Пауло Коельо «Алхімік»
Міжнародний бестселер увійшов до Книги Рекордів Гіннеса як книга з найбільшою кількістю перекладів, здійснених за життя автора. П’ять років тому її можна було прочитати 71 мовою, а один із 65 мільйонів примірників придбати в якійсь із 160 країн світу. І як мінімум один примірник точно є у Вілла Сміта. Можливо, книга залишається такою популярною вже майже 30 років завдяки основному посланню та девізу: «Якщо ти чогось хочеш, увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб все збулося». З такими думками пастух Сантьяго, яким керують повторювані та начебто віщі сни, продає всіх овець та вирушає до Єгипту на пошуки скарбу. Серед усіх можливостей, небезпек, невдач та перехожих чоловік зустрічає старого алхіміка, який розповідає, що скарб – це не золото.
Стівен Спілберг: Джеймс Фенімор Купер «Останній з могікан»
Ункас був відомим вождем племені Могікан, які під час Семирічної війни в середині XVIII століття підтримували англійців. На його честь автор назвав одного з головних героїв книги. В романі описані події війн між французами та англійцями, від яких страждало перш за все корінне американське населення, над яким колоністи і намагалися встановити владу. В другій з п’яти книг пенталогії розповідається про трагічні сторінки історії індіанців Північної Америки. Автор розповідає про звичаї та духовний світ народів. Це історія загибелі та боротьби.
Метт Деймон: Говард Зінн «Народна історія Сполучених Штатів»
Погляд автора на історію називають новаторським, а сам він називає себе анархістом. Критики відзначають, що ця книга перевернула все з ніг на голову. Зінн наголошує на тому, що дій відомих політиків, м’яких реформ і поступових змін недостатньо. Говорить, що всі, у кого є влада, не готові змінювати країну, і взагалі це під силу тільки народові, а тому потрібно зосередитися на його можливостях і правах. Ця книга розповідає про історію з точки зору тих, чиї власні історії були загублені, забуті або замовчані – люди експлуатовані економічно і політично. Письменник попереджає, що книга – скептична по відношенню до правлячих осіб і структур з їх намаганнями заманити людей в свої тенета, роблячи вигляд, що допомагає та створює спільноту. Одним словом, все дуже і дуже серйозно. А щоб зрозуміти, наскільки книгу любить Метт Деймон, варто знати одне: він став режисером знятого за книгою документального фільму.
Джим Керрі: Федір Достоєвський «Злочин і кара»
Мабуть, всі вже знають, що Джим Керрі хотів грати у серйозні ролі у серйозних фільмах. І як на зло, маємо парадокс: для нас він перш за все Ейс Вентура, Маска або Брюс Всемогутній. Перший з великих прозових творів Достоєвського входить до числа найкращих книг людства, і з цим ніхто не посперечається. Проте все одно той факт, що це улюблена книга відомого комедійного актора, стає трошки несподіваним. Навряд чи ви не знаєте, про що йдеться в сюжеті: душевні та етичні муки і переживання Родіона Раскольникова, який вирішив вбити і пограбувати стару лихварницю…
Том Хенкс: Трумен Капоте «З холодним серцем»
Перекладачі пропонують різні версії української назви – і «Холоднокровне вбивство», і «Холодне серце», і «З холодним серцем», і «В холодній крові». Це документальний роман, в основу сюжету якого лягли реальні події. У ніч на 15 листопада 1959 року в містечку в штаті Канзас було вбито сім’ю Клатерів. У пошуку злочинців допомагали жителі – всі були у приязних відносинах із жертвами. Двоє вбивць намагалися звернути все на тимчасове затьмарення розуму, а судовий процес затягнувся на цілих п’ять років. Капоте писав у так званому жанрі «нової журналістики», тобто його твори займають поличку між журналістським розслідуванням і художньою прозою, від чого стають ще більш унікальними. Фільм було неодноразово екранізовано. Саме в схожих кінострічках ми і звикли бачити Тома Хенкса.
Деніел Редкліфф: Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»
Що не кажіть, для багатьох він так і залишиться хлопчаком в окулярах та зі шрамом-блискавкою, який щоразу рятує світ від зла. Та не забувайте, що після екранізації книг Джоан Роулінг актор з’явився у багатьох фільмах. У тому числі і в досить містичних. Тому і не дивно: загадковий письменник, коти, що розмовляють, незрозумілі та дивні події, демонічний бал і Аннушка вже розлила масло… Можливо, колись в Голлівуді черговий раз захочуть зняти свою версію російської класики, а Деніел Редкліфф буде тільки радий з’явитися в кадрі… Але, можемо побитися об заклад: на другому місці точно «Гаррі Поттер»!
Джон Траволта: Артур Хейлі «Аеропорт»
Через два роки роман відсвяткує п’ятдесятиріччя. А коли він вийшов, то відразу ж став бестселером. У 1970 році з’явилася екранізація, а пізніше – три частини-продовження. Аеропорт стає не просто місцем – особливим для людей, які тут працюють, використовують або навіть залежать від нього. Аеропорт в мегаполісі – це окремий персонаж зі своєю історією. Гігантський заклад, що створює свій власний особливий мікросвіт з власними «жителями», особливостями і законами. Тут є свій успіх, прагнення, ворожнеча. І хоч у книзі він вигаданий, все ж дуже нагадує аеропорт О’Хара в Чикаго. Головний управляючий стикається з цілою низкою проблем, коли починається снігова буря, і весь персонал змушений працювати в умовах неабияких навантажень. До речі, сюжет співзвучний з реальною трагедією в штаті Міссурі в 1962 році. одним словом, один не дуже звичайний день із життя звичайного аеропорту.
Наталі Портман: Анна Франк «Щоденник Анни Франк»
Він же «Щоденник дівчинки», «У задній частині будинку» або «Притулок». Під час окупації Нідерландів нацистами дівчинка Анна вела щоденник. Він охоплює події двох років – з 1942 по 1944 рік. З часом вона вирішила почати літературну обробку власної історії – дещо відредагувала, замінила імена дійових осіб – з надією видати його як книгу після закінчення окупації. На жаль, Анні так і не судилося дожити до публікації власної книги. Вона померла від тифу в концтаборі. Записи передали батькові – єдиному із сім’ї, хто вижив. Він і зайнявся публікацією. Сьогодні книга перекладена більш ніж 60 мовами. П’єса, написана на основі історії, була відзначена Пуліцерівською премією. Знятий фільм отримав Оскар в номінації «Найкраща актриса», проте виконавиця головної ролі Шеллі Вінтерз передала його у Фонд імені Анни Франк в Амстердамі. У книзі піднімаються теми самотності і дорослішання, внутрішнього «я» та особистості, якою людину бачать оточуючі, щедрості, скупості та егоїзму, страху.