Мода на апсайклінг
До України мода на upcycling докотилася всього якихось років 5 тому. Тоді це був абсолютно новий напрямок і мало хто знав що-небудь про «апсайклінг». Це незвичне для нашого вуха слово означає справжнє перевтілення мотлоху і сміття у абсолютно нові речі, та й такі, якість яких здатна здивувати навіть закоренілого скептика.
Інтерес українців до виробыв з вторинної сировини зростає. У Європі, та й в усьому світі речі, створені з матеріалів вторинної переробки, давно стали невід’ємною частиною гардеробу цінителів оригінальних дизайнерських виробів. Наприклад, бразильська дизайн-студія Bottletop створює приголомшливі стильні сумки і пояси з кілець алюмінієвих пивних пляшок і консервних банок. Вироби дизайнерів Bottletop користуються величезною популярністю. До речі, вартість такої сумочки становить близько 165 фунтів, а деякі моделі доведеться купити за 700.
В Україні також є майстерні з виготовлення оригінальної продукції, аксесуарів і виробів з речей, яким, на перший погляд, місце на звалищі.
Справжніми піонерами вітчизняного upcycling-руху вважається еко-майстерня «PEREDELKI», яка зараз благополучно переродилася в співтовариство хендмейд-майстрів, і upcycilng-майстерня «Papinarubashka». З їх засновниками, а заодно і новаторами по перетворенню вторсировини в маленькі і великі шедеври, ми вирішили вас сьогодні познайомити.
Аліна Копиця – художник, дизайнер, засновник майстерні еко-дизайну «Переробки»
Спочатку я робила колажі зі старих журналів, і поступово стала цікавитися іншими матеріалами вторинної переробки. З часом хобі переросло в дане серйозне захоплення.
До заснування еко-майстерні «Peredelki», в 2008 році я провела персональну виставку «Вікна» у Центрі сучасного мистецтва при НаУКМА, де були представлені роботи з вторсировини у віконних рамах, викинутих в київських дворах. А в 2010 році я побувала в резиденції Центру переробки вторсировини Kunststoffe в Берліні, де займалася розробкою дизайну речей, які можна було б успішно створювати і в Україні. Ця ідея мене дуже надихнула. Пізніше я проводила майстер-клас на фестивалі International Recycling Art Festival of Catalonia в Барселоні і остаточно переконалася в тому, що пора відкривати свою справу в Україні. Маючи вже деякий успішний досвід створення речей з вторсировини, мені захотілося поділитися ним з іншими і знайти однодумців. У 2011 році я отримала грант від “Велика Ідея”, що дало мені можливість відкрити еко-майстерню «Peredelki», а також проводитимуть майстер-класи для всіх бажаючих освоїти upcycilng.
Пізніше майстерня «Peredelki» була перейменована в Upcycler і, врешті-решт, стала просто групою у Фейсбуці «Upcycling in Ua» www.facebook.com/groups/123304087833121, де люди діляться ідеями і спілкуються.
Майстер-класів було дуже багато. Завдяки гранту від «Великі ідеї» ми змогли провести близько 10 безкоштовних занять у публічному просторі. Пізніше стали з’являтися замовлення на майстер-класи від цілих фірм для їх співробітників, а так само запрошення від фестивалів, було багато майстер-класів на телебаченні, де ми прямо в ефірі розповідали про апсайклінг.
Проблем з ідеями ніколи не було. Часто матеріал сам «підказував» що з нього можна зробити. Основною вимогою до матеріалів була доступність і легкість переробки. Найбільше ми працювали з текстилем, пластиком, картоном, старими рекламними банерами, з яких виходили красиві і міцні сумки.
Для фестивалю «Jazz Koktebel festival» ми створили оригінальні скульптури з заліза і упаковок «Тетра Пак». Зварюванням займався Тарас Крук, я робила ескізи. Разом з ним ми спорудили стільці з металобрухту для одного з київських барів. Всі з тих же «тетра-паковских» пакетів ми виготовили скульптури для ще одного фестивалю – “Казкове місто”.
Якось Ірена Карпа придбала свої прикраси під час фестивалю “Голос вулиць”. Потім вона влаштувала фотосесію в них.
У багатьох художниць є мої сумки з банерів. Вони були дійсно досить оригінальними, та й ідея цікавою.
Для журналістки телеканалу «Інтер» я створила сукню з пластикових тарілок.
Зараз я продовжую створювати роботи з текстилю та брати участь у виставках, серед яких була і виставка номінантів премії PinchukArtCentre – 2013.
Павло Сусляков – творець та ідейний натхненник upcycling-майстерні «Papinarubashka», що займається дизайнерськими блокнотами
Спершу ми вирішили створювати таку потрібну для кожного річ, як блокноти. Вони не вийдуть з моди ніколи. Потім постало питання про те, з чого ж краще зробити обкладинки. Я частий гість київських секонд-хендів. Там можна знайти багато вантажних речей і красивихта якісних тканин.
Власне, під час одного з таких походів і народилася ідея використовувати вінтажні речі в якості обкладинок для блокнотів. Наприклад, з однієї сорочки або піджака виходить всього два-три блокнота – дуже лімітована серія і більше її повторити буде неможливо. Це придає речам унікальність.
А чому «Papinarubashka»? Одна з перших сорочок, з якою ми працювали, дуже мені нагадала ту, що була у мого тата. Коли я був дитиною, вона мені так врізалася в пам’ять, що побачивши схожу, назва народилася сама собою. До того ж, старі вінтажні речі неначе повертають нас у дитинство. Вони дуже затишні.
Ми робимо наші блокноти й щоденники вже більше п’яти років, беремо участь у різних виставках, нашу продукцію можна знайти в книжкових супермаркетах. Іноді ми робимо серію блокнотів і їх купують вже готовими, а іноді виготовляємо щось під замовлення.
Нам запам’ятався один з самих незвичайних замовлень. За блокнотом прийшла дівчина, хлопець якої опинився в місцях позбавлення волі. Ув’язненим заборонялося мати які-небудь яскраві речі. Але на блокноти ця заборона не поширювалася. Вона попросила виготовити найяскравіший і барвистий блокнот, який тільки можна собі уявити. Часто дівчата приносять старі сорочки чоловіків, які або стали малі, або річ зносилася від часу, але з нею пов’язані якісь особливі спогади – перше побачення, наприклад. Ми також робимо з них блокноти. Це пам’ять, ностальгія.
Обкладинки для блокнотів ми виготовляємо з сорочок, піджаків, рукавиць і навіть дощовиків. Були навіть блокноти з дверною ручкою. До речі, багато що залежить від сезону, в тому числі і матеріал, з якого ми створюємо щоденники. Взимку ж хочеться більш «теплі», затишні речі. Наприклад, зараз ми працюємо над серією обкладинок зі старих светрів. Розпускаємо їх і в’яжемо обкладинки-рукавички. Вартість наших блокнотів коливається від 200 до 400 грн.
Напевно, наші блокноти є і у знаменитостей, адже вони теж заходять в магазини і купують щоденники. Наприклад, нам розповідали, що один з наших блокнотів придбала Джамала. Думаю, вони є і у інших відомих особистостей – куплені або подаровані.