«Ми, як слони – постійно повертаємося і повертаємося», – Халіл Халілов про Крим, культуру та людей

З ХаліломХаліловим ми познайомились під час візиту в львівський офіс КримSOS — мовчазний чоловік, який майже не брав участі в загальній бесіді. Проте щойно розмова зайшла про культуру стало зрозуміло, що треба було лише знайти правильну тему.

Халіл Халілов – кримський татарин. Він директор музичного агенства “RealMusicLife” та один із організаторів міжнародного фестивалю етнічної та джазової музики “Art оf tolerance”. Певний час після анексії Халіл ще проводив культурні заходи в Криму. Проте наразі він живе у Львові і займається організацією українсько-кримськотатарського проекту “Музичні колаборації”. Ми вирішили поспілкуватися з Халілом Халіловим про Крим, культуру та людей.

Про Крим

До анексії Криму Халіл був музичним продюсером та займався розвитком кримськотатарської музики на території півострову. Він не припинив це робити навіть після окупації. Проте не надовго.

«Коли почалася анексія Криму, новий «міністр культури» виклав мене до себе і усно заборонив проводити концерти», – говорить Халіл. Таке прохання пояснювалося тим, що на концерти Халіла ходить багато кримських татар, а це небезпечно.

Хоча ситуація була досить незрозумілою, Халіл все ж прийняв рішення тимчасово переїхати. На той момент у Львові вже було кілька його друзів – вони допомогли все влаштувати.

Як і переважна більшість кримських татар, які переїхали до Львова після окупації півострова, Халіл постійно виправляє тих, хто запитує, що він робитиме, якщо Крим повернеться в Україну. Він абсолютно впевнений в тому, що рано чи пізно Крим знову стане українським, а отже не «якщо», а «коли».

Про музику та культуру

У рідному Криму Халіл був успішним музичним продюсером. Він проводив заходи з досить відомими виконавцями. Зокрема одним із музикантів, з яким співпрацював Халіл був Енвер Ізмайлов – відомий у всьому світі гітарист, що може грати на кількох гітарах одночасно. Проте зараз Халіл говорить, що успіх – це все таки бути корисним суспільству. З часом і віком це починаєш краще усвідомлювати.

Халіл стверджує, що саме він і ніхто інший несе відповідальність за те, який продукт виходить в маси під його іменем. Тому для роботи він вибрав ту музику, яка близька йому особисто – джаз та етно. В певний час він відмовився від будь-якої музики, яка пропагує насильство.

Як і в Криму, Халіл працює у Львові з кримськотатарською культурою, постійно намагається модернізувати її. Він впевнений, що для того, аби не втратити культурного зв’язку з Кримом та його жителями, варто створювати різноманітні колаборації, суміщати кримськотатарську музику з українською. Проте Халіл наголошує, що така співпраця має стосуватися лише культури – економічні зв’язки з Кримом поки налагоджувати не потрібно.

У Львові Халіл вже досягнув успіху. Тут він займається організацією українсько-кримськотатарського проекту “Музичні колаборації”, завдяки якому вже було проведено кілька заходів кримськотатарської культури, а також, спільний з львів’янами фестиваль. Львів’яни почали більше цікавитися культурою його народу. Підтвердженням тому стало запрошення акторів театру Леся Курбаса провести спільний проект. Халіл навіть відкрив першу джазову школу. А цього року під час Днів Львова в Кракові “Музичні колаборації” представили кримськотатарську культуру. «Ми починаємо щось давати цьому прекрасному в плані мистецтва», ­ говорить Халіл про те, що він робить у Львові.

Про людей

«Культура допомагає інтеграції – пе-перше, розповідаємо про себе, по-друге, дізнаємося щось нове про інших», – відповідає Халіл на запитання про інтеграцію кримських татар в місцеву громаду. Він переконаний, що перешкоди створюються не тому, що кримськотатарська та українська культури різняться, а тому що ми мало що знаємо одне про одного. Незнання створює відчуття недомовленості. Так з’являється неприйняття і страх, а як наслідок – агресія.

Говорячи про кримських татар у Львові Халіл, як і більшість, притримується думки про їх повернення на батьківщину. «Ми, як слони – постійно повертаємося і повертаємося», – жартує він. Про будівництво поселень за Львовом для кримських татар говорить, що це – авантюра, оскільки все це тимчасово.

«Знаходячись тут – бути корисним для Криму», – таким наразі він бачить завдання кримських татар у Львові. Він розповідає, що навчання молодих кадрів, які після того як Крим стане українським знову прийдуть на звільнені посади, вже розпочалося. І це здоровий погляд у майбутнє. «Ми тут тимчасово», – повторює Халіл. І я переконана, що одного разу він виявиться абсолютно правим.