Про що книга? “Записки українського самашедшого”

Згадуємо найяскравіші цитати роману “Записки українського самашедшого” Ліни Костенко.

Цю книгу повинен прочитати кожен український громадянин. “Записки…” стали таким собі скальпелем в руках хірурга, за допомогою якого була ще раз відкрита дуже хвора рана. Вона як би зажила, але, насправді, зараз тут повно гною і каліцтво вимагає ще більшого втручання. Ця рана – українське життя і суспільство в цілому.

“Людям не тільки заклало вуха – людям заклало душі”.

“Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так само все може відмовитися від нас”.

“Кожному поколінню сняться свої кошмари”.

“Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Тому що від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщин у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахою і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки”.

“Жах не в тому, що щось зміниться, – жах у тому, що все може залишитися так само”.

“Сьогодні в Штатах День пам’яті всіх полеглих у всіх війнах за Америку. Всіх полеглих у всіх війнах! Ставлять прапорці на могилах, моляться. Нашим би діячам повчитися, чий мозок застряг в форматі радянської ідеології. Вони не здатні вшанувати всіх полеглих. Вони вибірково – хто правильно загинув, хто неправильно. хто за Україну, а хто не за ту “.

“Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, підступна форма несвободи, одягнена в національну символіку, забита національним пафосом, декорована атрибутами демократії”.

“Це ж треба так скористатися свободою, щоб наробити стільки сміття! Потрібен якийсь літературознавчий Фройд, щоб поставив діагноз цій шизофренічній продукції. Література зробилася, як блошиний ринок – хто що має, несе на продаж”.

“У нас на кожну проблему можна лягти й заснути. Прокинутись через сто років – а вона та сама.
Йдемо по колу, як сумирні конячки в топчаку історії, б’ючи у тій самій ступі ту ж саму олію.
Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння”.

“У нас тепер така свобода, наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства, свобода невігластва, свобода ненависті до України”.