Приречені на успіх: #СВІЖАКРОВ вступає в дію
Відбулася презентація проекту «Свіжа Кров», що має на меті створити сучасну службу крові. Нульова толерантність до корупції, системний погляд на проблему та партнерство з усіма, у кого схожа місія – так в загальних рисах можна описати стратегію роботи новоствореної громадської організації.
Що розповіли спікери. Коротко на WeLoveUA.
Людмила Заневська, головний лікар Київського міського центру крові (КМЦК)
– Яка ситуація сьогодні у КМЦК? Чи вистачає донорів?
Сьогодні справи йдуть непогано. Хвиля піднесення розпочалася з Революції гідності. Люди зрозуміли, що допомогти можна не тільки стоячи на Майдані, а й рятуючи поранених. Тоді ми працювали цілодобово, приймаючи до 800 донорів. Цілий рік достатньо багато донорів приходили не лише у наш центр, а й в інші відділення трансплантології та переливання крові у місті Києві.
Але почалося літо, а літом людей менше. Основна маса донорів – студенти, а вони їдуть на канікули. В людей починаються відпустки. Донорів меншає.
Я не можу сказати, що крові не вистачає. Її достатньо, але вона повинна бути постійно. Не можна допускати жодних перепадів на випадок будь-яких форс-мажорних обставин (як це трапилось в кінці серпня біля Верховної ради, і в нас не вистачало 3- і 4- групи).
Головним завданням служби крові є підтримувати постійний невичерпний запас крові. Вона повинна постійно обновлятися. Адже ми знаємо, що кров має термін придатності – до 35 діб. Якщо за цей час її не використано, то кров треба знищувати. Для поповнення запасу треба приймати хоча б по 50-60 чоловік в день.
Але необхідна не тільки кров як така, а і її компоненти – еритроцити, тромбоцити (для лікування онкологічних та гематологічних захворювань), свіжозаморожена плазма (кровоспинний засіб).
Існують так звані банки довгострокового зберігання донорських клітин – кріобанки. Тут ці клітини зберігаються при супернизьких температурах (70-80 градусів нижче нуля). Термін зберігання при такій температурі – 5 і більше років. Така техніка необхідна хоча б у великих містах, де проводять достатньо багато таких технологічно важких операцій, як, наприклад, операції на серці та з пересадки внутрішніх органів. Постійне забезпечення кров’ю буде можливе саме завдяки кріобанку. В Україні зараз, на жаль, його немає. Необхідне спеціальне високотехнологічне обладнання – низькотемпературні холодильники або судини Дюара (вони наповнюються рідким азотом і кров тут зберігається більше 15 років). Їх придбання і є нашою основною ціллю на сьогодні.
– Наскільки ефективною є співпраця з громадськими і волонтерськими організаціями та студентами? Можливо, тут також чогось не вистачає?
Ми весь час співпрацюємо зі студентською молоддю. Усе відбувається в плановому порядку. На початку року ми домовляємося з адміністраціями ВНЗ, ректоратами, студентськими об’єднаннями, організаціями та спілками про те, що будемо проводити Дні донора. Якщо треба, ми читаємо лекції для тих, хто буде здавати кров вперше. У нас є виїзна форма роботи і спеціальна виїзна бригада, що заготовлює донорську кров поза межами КМЦК. Ми стараємося співпрацювати з різними волонтерськими організаціями – урядовими і неурядовими. Хочемо донести, що кров – це необхідно, і кожен може потрапити у таку ситуацію, коли вона знадобиться нам чи нашим родичам або друзям.
Дмитро Перетятко, завідувач відділення трансфузіології НДСЛ «ОХМАТДИТ»
– Яка ситуація із донорською кров’ю в ОХМАТДИТі? Чи достатньо її? Які проблеми стосовно цього існують?
ОХМАТДИТ – це на сьогоднішній день провідна клініка України, яка займається лікуванням різних паталогій у дітей. Тут допомагають дітям з різних областей – фактично з усієї України. У нас є декілька потужних центрів, у тому числі й тих, що потребують постійної гемотрансфузії. Це, зокрема, центри дитячої гематології в усій Україні. І перше, з чим зіштовхуються пацієнти і батьки дітей, – необхідність мати певну кількість донорів для того, щоб забезпечити лікування дитини на всіх етапах терапії. Тут вже потрібні не тільки тромбоцити і заморожена плазма, а й тромбоконцентрат. Відповідно, потрібно багато донорів.
Насправді з 2014 року ситуація значно покращилась. Люди приходять. Але тут необхідно пам’ятати, що робити це треба щодня. Запаси крові треба постійно поновлювати. Тобто якщо ми сьогодні скажемо, що з донорством все добре, завтра донорів не буде, а отже ми залишимось без крові та її компонентів.
За рік в ОХМАТДИТі проходить лікування більше 18 тис. дітей з різними паталогіями. Постійно існує необхідність замінної терапії донорської крові. Природно, нам завжди потрібні донори. Якщо в КМЦК це 60-70 людей в день, то нам треба трохи менше – від 30 до 40, – для того щоб можна було забезпечувати клініку усіма компонентами повністю автономно.
Так, сьогодні ми працюємо з різноманітними волонтерськими організаціями. Люди відгукуються, телефонують, домовляються про підходящий день та час, щоб прийти здати кров. Проте якщо сьогодні вирішить прийти 100 людей, а завтра і післязавтра не буде нікого – це нам зовсім не підходить. Ми спробували сформувати так званий «недоторканий запас», де представлені усі групи крові, і цей запас повинен постійно оновлюватися. Це робиться для того, щоб у разі виникнення гострої екстреної ситуації, коли відбувається масове надходження пацієнтів, або з’являється пацієнт, якому необхідна масивна трансфузія, ми змогли забезпечити процес власними силами. Ми співпрацюємо з КМЦК. Коли чогось не вистачає, вони намагаються нам допомогти, якщо є така можливість. Тут важлива взаємодія між іншими центрами крові міста Києва. Все ж, в першу чергу необхідно співпрацювати з міським центром, який є центральним у столиці та контролює практично всю роботу відділень трансфузіології, що знаходяться в інших дочірніх закладах. Саме тому ми зацікавлені в безпосередній роботі з міським центром крові.
Які першочергові потреби у відділенні трансфузіології ОХМАТДИТу?
Знову ж таки, це сучасне обладнання, необхідне для того, щоб правильно взяти кров і правильно її зберігати. Всі компоненти крові мають певні умови зберігання. Цих вимог необхідно дотримуватися, щоб уникнути ускладнень, а вони виникають в основному через неправильне зберігання і транспортування. Для того, щоб їх дотримуватися, необхідно мати відповідне обладнання. В сьогоднішніх умовах, коли фінансування нашої сфери (та й медицини в цілому) – досить таки проблематичне питання, ми, звичайно ж, звертаємося по допомогу до волонтерських організацій, які допомагають нам придбати таке обладнання. І все одно його треба обслуговувати і поновлювати, що не менш проблематично. Щодо кріобанку, це звичайно хороший вихід із ситуації, але високотехнологічне обладнання знову ж таки дорого коштує та потребує спеціального обслуговування та комплектуючих деталей, тобто значних фінансових інвестицій. Тобто це вихід із ситуації, але все залежить від того, наскільки якісним буде обладнання.
Валентин Десятник, голова ГО «СВІЖА КРОВ»
– Що таке «Свіжа Кров»? Чим вона буде займатися? Які питання буде вирішувати?
Це не мій особистий, а наш з вами спільний проект. Адже для того, щоб створити сучасну службу крові в Україні, яка працюватиме десятиліттями, кожному треба подумати про свою власну роль і долучитися. Це не мій проект – я просто взяв на себе відповідальність сформулювати ідею, донести її до людей і об’єднати зацікавлених навколо неї. І це тільки початок. Тому презентація «Свіжої крові» – моє особисте бачення цього проекту. Виходячи з його специфіки, ми почнемо залучати професіоналів, я якими будемо розробляти конкретні програми. Це моє системне бачення процесу як 19-разового донора, працівника соціальної сфери і людини, яка не хоче їхати з цієї країни, а прагне зробити щось для того, щоб можна було впевнено і сміливо дивитися в очі нашим дітям.
Де ми зараз зі службою крові? Це насправді хороше запитання. На сайті МОЗ і Департаменту здоров’я КМДА немає жодної статистики. Відповідно, про яку стратегію розвитку галузі може йти мова? Якщо у нас немає цифр, як ми можемо говорити про п’ятирічну, десятирічну перспективу? За даними з сайту ВООЗ на 2010 рік в Україні було від 5 до 9,9 донацій на 1000 мешканців на рік. У 2011 році в Україні, разом з Лівією, Гренландією та Уругваєм, не знайшлося спеціалістів, які б змогли надати таку інформацію для ВООЗ.
Соціальні мережі зараз сповнені проханнями та оголошеннями про пошук донорів, і не дивно: пацієнти і батьки важкохворих дітей кинуті напризволяще. Вони власноруч шукають донорів для своїх рідних, дітей, друзів. Ці пости мають шалену популярність, на жаль, але це – не система. Ми як платники податків хотіли б знати, чому люди змушені шукати собі донорів через соцмережі, коли у нас є галузь, що фінансується державним бюджетом.
В зв’язку із ситуацією в країні сьогодні є багато соціальних ініціатив, спрямованих у тому числі на пошук донорів та роботу з ними, на допомогу станціям переливання крові. Але тут, знову ж таки питання в системності. Влітку в таких місцях можна побачити людей 20 в день. А якщо тих 800 активістів, які приходили в час найбільшого загострення, розподілити на півроку, то донорською кров’ю можна було б забезпечити усі клінічні лікарні Києва. В іншому випадку велика кількість крові просто зливається. Є у нас, українців, на жаль, така властивість: поки грім не гряне, мужик не перехреститься.
Кожна здорова людина від трьох до п’яти разів на рік повинна без акцій та нагадувань, без якоїсь зовнішньої мотивації здавати кров, розуміючи, що вона потрібна тут і зараз. Це безпечно та корисно не тільки реципієнту, а й донору. Немає непопулярних груп крові. «Свіжа кров» – це перша спроба системного погляду на нестачу донорської крові в Україні.
Власне кажучи, за статистикою ВООЗ у нас 8 донацій на 1000 мешканців на рік. Для повноцінної роботи медичної галузі цей показник має дорівнювати мінімум 13. У Польщі він становить 30, у Західній Європі – 27-30, у США та Канаді – 35-40. Я думаю, що статистика стосовно служби крові в Україні за декілька років стане загальнодоступною, і ми зможемо планувати роботу наших станцій переливання крові.
Щодо самого проекту, почнемо з логотипу. Це рух, сонце, колесо, перетікання венозної крові в артеріальну (синє з червоним); це свіжість, яка необхідна нашій службі крові і загалом нашій країні. І вісімка – це знак безкінечності.
Наша мета – пропаганда і популяризація донорства, здорового способу життя, відповідального ставлення до свого життя і тих людей, яким потрібна наша допомога. І, очевидно, це створення сучасної служби крові, яка відповідала б вимогам часу. Ми побудуємо її разом із усіма вами, і вона буде працювати десятиліттями на благо нашої країни.
Організація заснована волонтерами у вересні 2015 року. Сьогодні наш перший вихід на публіку, і ми можемо справедливо назвати вас хрещеними батьками.
Основні напрямки діяльності будуть прописані з допомогою професіоналів, яких ми залучимо до команди трохи пізніше. Проте коротко про головне. Перш за все, це інформування та пропаганда. Друге: підтримка партнерських відділень переливання крові. Третій напрямок – системні зміни, в тому числі і у законодавстві, можливість бачити статистику, зміни та напрямок руху служби переливання крові. Четвертий – розвиток третього сектору економіки (сюди відносяться благодійні неурядові некомерційні організації). Своїм прикладом ми, у співпраці з іншими організаціями, хочемо змінити підхід до благодійності в країні. Ми – не прохачі під церквою. Ми – серйозні професіонали; ми привертаємо увагу суспільства, залучаємо кошти, вирішуємо соціальні питання, які не вирішує держава.
Наша цільова аудиторія – це молодь. Плануємо співпрацю зі студентами та спортивними організаціями. Сьогодні, до речі, у нас з’явився перший партнер – Федерація легкої атлетики України. Потрібна також взаємодія з релігійними організаціями, корпоративними партнерами.
В планах на найближчий час – організація мобільних компаній заготівлі крові, проведення яскравих акцій, залучення молодих спеціалістів та надання можливостей проходити стажування у провідних світових компаніях, а також преміювання найкращих учасників та партнерів. Ми будемо підтримувати регіональні проекти та ініціативи.
Всі учасники – волонтери. Завдяки спільній роботі за останні два місяці ми отримали близько 40 тисяч доларів у послугах було надано ще навіть не створеній організації. Кожен зацікавлений може стати частиною команди. Ми є у таких соціальних мережах як Facebook, Twitter та Instagram. До кінця року плануємо запустити сайт
Разом ми створимо сучасну службу крові, де не буде нестачі донорів та оголошень «Допоможіть!» з мільйонами знаків оклику.
Приєднуйтесь та змінюйте все на краще. Разом це нам під силу.