Скільки коштують гроші?

Все тече, все змінюється. Ніщо в сучасному світі не зміняться так швидко, як мода на речі і наше ставлення до них. Ключовий критерій цінності – його величність час. Хто з нас в дитинстві не відкладав гроші щоб купити відеокасету? І де зараз ці касети?

У 2005 році у мене була мрія – мобільний телефон Nokia N95, який тоді коштував 600 доларів. Моя мрія збулася, хоча і не відразу. Минуло 10 років. Днями, на одній з барахолок Києва, ця сама Nokia, у мене на очах, була віддана за 150 гривень (6 доларів), тобто в 100 разів дешевше. Рівняння цінності пишеться просто: мода – чисельник, час – знаменник, одну дію. Цікаво.

Гроші, як засіб накопичення, теж знецінюються, сто доларів вже не ті, що колись, десять років тому їхня купівельна спроможність була більш відчутною.

Гроші поступово девальвують і віртуалізуються, хрусткі банкноти все більше перетворюються в мегабайти. Кількість грошової маси в розвинених країнах з року в рік зменшується, основна форма оплати – пластикові карти або смартфон з додатком начебто Swish. Однією з передових європейських країн з розвиненими технологіями є Королівство Швеція. Водії місцевих автобусів не продають талони, а в метро немає кас. Але це ще не все. Навіть милостиню, просунута шведська церква, приймає по безналу, з використанням Swish. Готівкові в економіці Швеції складають символічні 3%. Банки переходять на безготівковий розрахунок і повністю відмовляються від використання банкнот. Скоро діти шведів не знатимуть, що таке паперові гроші.

З особистого досвіду можу додати, що кредитною карткою в Швеції можна розплатитися скрізь, крім мабуть, туалету на вулиці, там поки ще існує проріз для монети в 5 крон. У 2009 році в метро і в готелі ще могли взяти готівку, але коли я відвідав цю країну вдруге в 2012, готівкові мені стали в нагоді тільки в музичному магазині. Довідки заради зазначу, зі шведами легко торгуватися, легше ніж, скажімо з італійцями, якщо продавець і господар – одна особа, можна збити ціну до 30%.

Забавно, але в цьому році в Швеції вийшла нова серія банкнот, частину з яких туристи будуть вивозити з країни як сувеніри.

Ощадні традиції нашого народу потребують прогресу і еволюції. Багато українців старшого покоління до цих пір знімають зарплату з картки «під нуль», опускаючи свої кревні глибше в кишеню і подалі від усюди сущого Ігоря Валерійовича (Коломойський). Ця печерна звичка говорить про недовіру до банків і до системи в цілому, але люди не винні і не переживають з цього приводу; занадто довго і багато їх били.

Бідність – це не тільки відсутність грошей, це брак впевненості, любові та турботи. На одній з вулиць Стокгольма я якось почув: “Шведи люблять королеву за те, що королева любить шведів”. Усна народна творчість помилок не дає, любов королеви є первинною. Така логіка, такі порядки.