Стартап UGEARS: «Наше завдання – світовий ринок»

WeLoveUA побував на виробництві UGEARS – української компанії, яка створює неординарні дерев’яні конструктори. Нам вдалося взяти інтерв’ю у її засновників – Дениса Охріменко та Геннадія Шестака.

Замовники з усього світу, блискавичний розвиток проекту і вихід на Kickstarter вже 24 листопада – ось результат поєднання оригінальної ідеї дерев’яного конструктора і старанної праці. Виробництво під Києвом підтверджує ці слова: в одному приміщенні за верстатами трудяться робітники, в іншому вже готовий конструктор збирають близько десяти чоловік. «Отримали замовлення на готову продукцію в якості сувеніра», – пояснює Денис.

Засновники проекта: технічний дизайнер Денис Охріменко і інвестор, директор видавництва «Егмонт Україна» Генадій Шестак, познайомились на конференції біржи Startup.ua.

WeLoveUA: Ваше виробництво вражає. Скільки людей працюють тут?

Денис Охріменко: На виробництві працює 22 людини, а всього нас 30.

Скільки одиниць конструкторів виробляється в місяць?

Щоразу показники дещо відрізняються. Наприклад, влітку ми робили більше 3000 моделей на місяць. В принципі, це і можна назвати середньої цифрою.

Хочемо розширюватися. Зараз у нас 13 верстатів, кожен з них робить один конструктор за півгодини. Така швидкість вже не влаштовує. Коли у мене тільки народжувалася ідея, я планував використовувати не лазерні верстати, а прес. Він би справлявся з цим за 90 секунд. Але наші конструктори дуже складні, щоб вибивати їх пресом. Тому маємо таку ситуацію. Будемо купувати нові верстати і розширимо площу.

Один такий агрегат коштує близько 7-10 тисяч доларів. Якщо закуповувати безпосередньо з Китаю, то вийде дешевше – десь 5 тисяч. Поки ми не налагодили там зв’язку, тому така покупка для нас занадто ризикована. Можливо, незабаром вирішимо проблему.

Правда, є ще одна – з матеріалом для моделей. Фанера – «сезонний» продукт, а нам він потрібен регулярно і в будь-який час року. Ми б закуповували цей матеріал у вітчизняного виробника, але жодна українська компанія не бажає з нами співпрацювати. Вони не можуть забезпечувати нас фанерою круглий рік, адже більшість їх продукції йде на експорт. Тому ми закуповуємо фанеру за кордоном.

Також можуть прийти партії неякісного матеріалу. Тоді серед продукції підвищується відсоток браку. Але це норма для будь-якого виробництва.

Цікаве спостереження: ваша сторінка на Фейсбук спочатку велася російською. Тепер – англійською. Також промо-ролик UGEARS, представлений на офіційній сторінці, озвучений саме англійською. Чи говорить це про те, що ви міняєте вектор?

Геннадій Шестак: Довгий час вона велася українською. Однак ви маєте рацію – ми змінюємо вектор. Наше завдання – світовий ринок, в першу чергу, європейський (почнемо з Польщі та Німеччини), потім – Австралія та Канада. Що стосується українського майданчика, то він занадто слабкий. Економічна ситуація погіршується, можливості покупця стають меншими. Особливо це стосується товарів сегмента хобі, таких, як наш продукт.

До речі, за англійську мову на сторінці в Фейсбуці ми вибачилися перед нашими співвітчизниками. Вони ж, навпаки, взяли цю інформацію з радістю, дійсно «хворіють» за наш вихід у Європу і США. Українці – такий собі «фан-клуб», який радіє нашим успіхам за кордоном.

Ми – один з небагатьох проектів, здатних вийти на Kickstarter. Це наш шанс зрозуміти наскільки ми потрібні світовому ринку. Тому співвітчизники підтримують нас у цьому починанні.

Kickstarter – лише наступний етап для нас. Перед тим, як зайнятися підкоренням цієї вершини, потрібно гарненько протестувати продукт і зробити його практично ідеальним. Цей процес зайняв у нас більше року.

Простий приклад: нещодавно ми пережили третю зміну упаковки. Потрібно було переробити штрих-коди та інструкцію, щоб наш продукт відповідав європейським нормам. Не оминув компанію і ребрендинг: тепер ми UGEARS, а не Ukrainian Gears. 

Зараз ми ведемо переговори з Indiegogo. Їх менеджер недавно зв’язався з нами – написав, що компанія зацікавлена в співробітництві. Це хороший знак, коли просишся не ти, а просяться до тебе.

Відомо, що українському стартапу для потрапляння на Kickstarter потрібен посередник, який є резидентом США. Чи складно вирішити це питання? Складає він реальні труднощі для наших стартаперів?

Це не складно. Є професійні посередники. Грубо кажучи, стартап може навіть вибирати, кого з них взяти. Наш посередник – це хороший партнер UGEARS, з яким ми співпрацюємо не перший день.

Як працює посередник? Він збирає там гроші, але якщо товар звідси не піде, то їх він не перерахує. Ви розумієте, Україна для нього – це темна сумнівна країна… Посередник бере на себе законодавчу відповідальність. Він побоюється, адже вся ця історія може обернутися для нього кримінальним переслідуванням в США.

Є договір про посередництво, в якому прописані зобов’язання посередника і його відсоток від прибутку або гонорар (1-15 000 доларів). Питання тут більше в іншому: чи потрібно брендування продукту. Наприклад, одні хлопці недавно продавали специфічні гральні карти. По суті, бренд їм ніякий не потрібен, подібну продукцію виробляє багато хто. Такі проекти, як правило, багато не збирають.

Юридично це звичайний експорт. Ми отримуємо від фірми гроші і виконуємо замовлення. Посередник наймає логістів, щоб морем або повітрям відправити його в США. Як правило, такими виступають Amazon або Американська пошта. Також товар стікерують, упаковують, є технічне завдання для надання йому потрібного вигляду перед відправкою.

Стартап ретельно перевіряє і сам Kickstarter. Для нього головне, щоб не постраждали люди. Адже вони ризикують своїм чесним ім’ям, просуваючи який-небудь проект. Саме цього не вистачає Indiegogo. Там багато проектів, які зникають в нікуди. Тому хоч Indiegogo і старше Kickstarter, але відвідуваність там менше.

На вашому виробництві достатньо дружний колектив. Що найбільше цінуєте в людях?

Відданість, лояльність і професіоналізм. Зрозуміло, виробництво ділиться на відділи. У кожної професії – своє ставлення, але головні принципи у нас єдині. Іноді доводилося звільняти деяких співробітників. Залишилися кращі з кращих.

Продовження розповіді про UGEARS читайте в другій частині інтерв’ю.

Фото: Вадим Сівак