Столітня історія Київської консерваторії
«Музика в центрі столиці» – подібними словами починалися багато репортажів про 100-річний ювілей Київської консерваторії, який відзначили в 2013 році. Головному музичному вузу країни присвячений наш матеріал.
Консерваторія була заснована в 1913 році за сприянням великих композиторів – Петра Чайковського і Сергія Рахманінова, на базі існуючого кілька десятиліть музичного училища імені Глінки. Дозвіл на відкриття в Києві власної консерваторії, після численних прохань, Петербург дав в 1912 році.
Але за тієї умови, що кошти на неї будуть знайдені самостійно. Тоді в цій справі допоміг відомий київський меценат Михайло Терещенко, який пожертвував на новостворену консерваторію більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для порівняння, чашка кави в центрі міста коштувала 20 копійок). Його працями в цьому київському куточку був створений своєрідний “музичний квартал” (зруйнований під час війни).
У 1925-му році молодші класи зі складу консерваторії були відокремлені в музичний технікум, а старші – увійшли до складу Музично-драматичного інституту. З 1940 року і до сьогоднішнього дня музичний вуз носить ім’я Петра Чайковського. Нинішній статус – Національна музична академії України, консерваторія отримала в 1995 році.
За свою історію навчальний заклад не раз змінювало прописку, переїжджаючи з місця на місце. Першим будинком стала будівля музучилища в музичному провулку (нині ріг вулиць Прорізної і Грінченка). У нинішньому будинку на Майдані Незалежності вуз оселився після війни. Для нього було відреставровано будівлю колишнього готелю «Континенталь», побудованому ще в XIX столітті, зокрема був добудований концертний зал. Цікаво, що нинішній кабінет ректора свого часу був одним з готельних номерів, в якому одного разу зупинявся знаменитий оперний співак Федір Шаляпін. У 1958 році до будівлі було добудовано концертний зал.
Сьогодні в Академії здобувають освіту понад тисячу студентів, значна частина яких – іноземці. Вуз готує виконавців, композиторів, теоретиків, оперних режисерів, диригентів і фахівців усіх інших музичних професій.
В останні роки стали відроджувати школу старовинної музики, наприклад, грі на клавесині, який був популярним у Європі до середини XVIII століття. Вибираючи столичну консерваторію, іноземці відзначають, що тут приділяють величезну увагу не тільки майстерності, а й розумінню музики. За сторіччя свого існування консерваторія дала світові цілу плеяду зірок, серед яких, Володимир Горовіц, Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Іван Козловський, Олександр Білаш.