The Division. Амбіційний і неоднозначний

Цей проект повинен був зробити революцію в багатокористувацьких комп’ютерних іграх. Але що з цього вийшло?

Уявіть, що йдете додому, де вас вже чекає Скарлетт Йоханссон в нижній білизні. Ви досягаєте заповітної і такий знайомої квартири, з нетерпінням повертаєте ключ, заходите в спальню – і розумієте, що там лежить Селена Гомес. Це як би теж непогано, але вам обіцяли Скарлетт Йоханссон – і тому радості від неї небагато.

Приблизно з подібною ситуацією можна порівняти реліз The Division, обіцянки розробників гри і те, що ми, врешті-решт, отримали. Очікування від проекту були просто колосальні: 4 студії Ubisoft цілих вісім років працювали для того, щоб зробити справжню революцію в жанрі багатокористувацьких ігор: «онлайн-RPG», як висловилися самі розробники – гру, в якій захоплюючі рівні, цікавий сюжет і можливість грати по мережі об’єдналися в одне ціле.

Нам обіцяли ідеальний проект: з суперграфіками, прокачуванням героя, безліччю перестрілок і рівнів. Сюжетна лінія – поширення вірусу, який зачаївся на одній доларовій банкноті і перетворив Манхеттен на подобу постапокаліптичного світу. Промальовування ігрових зон повинна була заворожувати, а простору для створення нових рівнів більш ніж достатньо. Правда, поєднання соло-шутера і онлайн-гри було до кінця незрозумілою витівкою. Але гра все одно привертала багато уваги.

І ось, здійснилося. У перші вихідні після релізу на серверах The Division грало 1,2 млн осіб – така цифра була колосальною. Однак що вони побачили у фінальній версії проекту? З одного боку, гра дійсно дуже хороша: ніяких претензій до графіку (хіба що у дуже прискіпливих геймерів) і класна сюжетна лінія – вона дійсно захоплює і може дати фору багатьом фільмам. Все це забезпечило «атмосферность» гри – ти буквально переносишся до той світ, переживаєш долі героїв і намагаєшся відновити картину подій вмираючого міста. Реалістичності додає і до дрібниць промальовані ігровий світ.

З іншого боку, «мікс» шутера і онлайн-ігри вийшов якимось сумбурним. По-перше, рівнів мало. Вибачайте, але за 8 років можна було збільшити їх число, адже геймери, які бажають просто пройти сюжет, зроблять це за пару днів. По-друге, багато користувачів режим тут трохи нелогічний. Просто покличте грати своїх друзів: і ви зрозумієте, що самому проходити гру цікавіше. В іншому випадку, і така мала кількість завдань буде здаватися ще меншою. Ну і, звичайно ж, слід додати сюди проблеми на програмному рівні – читерство в The Division процвітає: виною всьому код, який часто дає збій. Як результат, деякі місії проходяться за хвилину, хоча повинні були тривати значно довше.

Загалом, Ubisoft є над чим працювати. Але якщо пофиксить все баги і додати в гру більше рівнів – The Division і правда може стати тією грою-ідеалом, про який говорили всі до її релізу.