Трійця – свято життя
Літо – улюблена пора багатьох. Час відпусток, пляжного відпочинку, сімейних і дружніх виїздів на природу… До того ж саме на літню пору припадає багато церковних і національних свят: День Конституції, Зелені свята, Спаси, День Незалежності, різноманітні народні фестивалі і гуляння. Один з найпоширеніших і улюблених у безлічі людей – це звичайно ж Трійця, або як її називають в народі Семик (Зелені свята).
Але що ми знаємо про це торжество? Чому на нього обов’язково треба купувати в будинок всіляку запашну зелень? Звідки походить ця традиція? Як прийнято його святкувати в народі? І, врешті-решт, куди можна піти відсвяткувати 19 червня в умовах сучасного життя?
Історія події – як це було?
Мало хто знає, але Семик, як і колись Великдень відносився до суто язичницьких свят. Зелені святки означали закінчення весни і прихід літа. Люди вітали прихід зелені і початок літніх польових робіт. Аналогічним святом-кордоном пір року є Масляна.
З приходом християнства на землі слов’ян, до цього дня було прив’язано свято Святої Трійці, який традиційно відзначався на 50-й день після Великодня.
Семик – це, перш за все, цикл свят, а не один день. Наші предки після нього починали відзначати Русальчин тиждень, який поступово переходив в відзначання Івана-Купала. Причина святкування криється в сивій давнині. Цей день тісно пов’язаний з культом рослин та сонця, вшануванням духів померлих, самого життя. Наші пращури вірили, що саме цей Зелений тиждень володіє особливою магією, так як духи природи на початку літа налаштовані до людей позитивно. Якщо суворо дотримуватися народних традицій, можна скористатися їх силою і заговорити поля на урожай.
Світ народних традицій – як відзначали це свято наші пращури?
Свято починався в четвер, з того що молоді дівчата відправлялися в поля або в ліс плести вінки. Їх плели з чебрецю, волошок, конюшини, незабудок і іноді полину. При цьому співали святкові обрядові пісні. Після. Дівчата поверталися і пов’язували свої вінки на сільську березу. Береза виступала символом життя, здоров’я та щастя. У день Трійці, в неділю, дівчата дивляться на стан своїх вінків. Якщо не зів’яв – родині дівчини в цьому році посміхнеться щастя.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, яка називається клечанною, будинки, двори прикрашали клечанням – зеленими гілками та пагонами рослин. Гілки встромляли в дах, обабіч вікон, біля воріт, за ікони. Підлогу в будинку встеляли запашними травами: осокою, м’ятою, піжмою, любистком, лепехою (аїром). Ця традиція побутувала в народі, бо пахуче зілля допомагало відігнати не тільки злих духів, а і більш прозаїчних шкідників, таких як блохи, мухи та інші комахи. Субота вважалася традиційно поминальним днем, на який жінки писали писанки та приносили їх на могили своїх родичів.
У неділю стіл накривали білою скатертиною, ставили свіжий запашний хліб, сіль, ікону. Як тільки будинок був готовий, жителі вдягалися у новій одяг, сідали за стіл і чекали дзвін, після якого перехрестившись йшли до церкви. В цей традиційно проводили хресну ходу, святили колодязі і хати.
В Русалчин тиждень (Русалія) ніхто не наважувався купатися у відкритих водоймах. Це вважалося прерогативою відьом, тому що в цей тиждень, згідно з легендами, на берег виходили русалки. В Зелений четвер (Русалчин Великдень) ніхто не має працювати – тому що закличе біду на свій будинок і рід. Дівчата від світанку йдуть класти в межах хліб для мавок (нявок), щоб «жито народило». Таким чином люди шанували і задобрювали духів утоплеників, самогубців, мертвонароджених або нехрещених дітей, з яких в подальшому повставали русалки, мавки та інші духи, які можуть завдати шкоди людині.
На лівобережжі також існувала традиція «водити тополю». Одну з дівчат вибирали на роль «тополі», прикрашали її намистом і стрічками, квітами. Особа закривали хусткою, а руки прив’язували до палиці. Після цього процесія, під супровід пісень відправлялася в село. Господарі з радістю зустрічали дівчат і обдаровували їх подарунками. Зустріти учасників процесії прирівнювалося в удачі.
На Поліссі існувала схожа традиція, тільки там воліли «водити кущ». У Вишгородському районі Київської області, на Тернопільщині палять колеса, як символ сонця. У деяких селах існувала традиція прикрашати квітами та віттям колеса, а згодом підпалювати їх. Юнаки приносили з лісу дуба біля якого танцювали та співали всю ніч, а під ранок спалювали.
Наступна неділя Трійці має назву «Неділя Всіх Святих», коли у церквах, вшановують всіх великомучеників. Увечері цього дня на цвинтарях запалюють тисячі свічок в пам’ять про померли. У понеділок, розпочинається, що носить назву Петрівка, Який триває аж до свята Св. Петра І Павла.
Існує повір`я, що першого дня Петрівкі відбуваються «Звірячий Розгром», а тому ходити в ліс небезпечно. Худобу в цей день годують краще аніж за звичай, особливо догоджають коровам – «щоб більше користі було».
Більшість з цих традицій досі збереглися, але в основному в сільській місцевості.
Куди можна піти 19 червня?
В це свято ви можете відвідати безліч заходів які відбудуться у столиці та поза її межами. Свої двері відкривають для гостей арт-галереї та концертні зали. Відбудуться фестивалі та марафони. Найкращі, на нашу думку пропозиції ми винесли в свій власний рейтинг.
Для шанувальників активного відпочинку
- Всеукраїнський велопробіг «Вишиваний Шлях» з Ужгорода та Харкова. Протягом 17 днів учасники всеукраїнського велопробігу «Вишиваний Шлях» з Ужгорода та Харкова будуть їхати назустріч один одному, щоб символічно об’єднати Схід і Захід України. Участь безкоштовна, реєстрація обов’язкова.
- Фестиваль літнього сонцестояння Літа-Купайло на Території Рембази. Територія промбазой, г. Киев, м. Червоний Хутір, вул. Старобориспільська, 18. Ціна квитків – 75-250 грн.
Для любителів природи та мистецтва
- Виставка «Світ прозорих крапель» в ЦК Дарницького району. Виставка акварелі в центрі культури і мистецтв Дарницького району, Київ, вул. Ревуцького, 6. Вхід безкоштовний.
- Живопис-2016. Виставка відбудеться в Центральному будинку художника, м. Київ, вул. Артема 1-5.
- Виставка «Доісторична Україна», м. Київ, Голосіївський просп. 128. Для дітей віком до 5 р. вхід безкоштовний.
- Екскурсія «Устя Десни» на теплоході по Десні. Причал №10, г. Киев, ул. Набережна-Хрещатицька, ст. м. Поштова площа. Ціна екскурсії – 150 грн.
Для шанувальників веселощів та розваг
- Циркове шоу “Клоуни Forever” в Національному цирку України. Національний цирк України, м.Київ, пл. Перемоги, 2. Ціна квитків від 50 до 490 грн.
- Творчий проект «Kino ART | Відкрита сцена »на території кіностудії ім. О. Довженка. Кіностудія ім. О. Довженка, Київ, пр-т Перемоги, 44. Ціна 120 грн.
- Сарафан-фестиваль літнього одягу на Співочому полі м. Київ, вул. Лаврська 1. Ціна – 50 грн.
- «Жива галерея», Музей Вишиванки, м. Київ, вул. Курчатова 23-а.