Загадкове походження назви міста Вінниця
Існує кілька версій походження назви міста Вінниця.
За однією з них, слово «вінниця» бере своє коріння від старослов’янського «вьно» – дар. За іншою – походить від винокурні, місця, де виготовлялося пиво винне.
Вінниця – це гостинне і дуже затишне місто. Тут можна відпочити від постійної метушні величезних мегаполісів. У тиші й спокої доторкнутися до вікової мудрості цього чудового міста. Почати подорож краще з історичного центру, а саме – з Єзуїтського монастиря, Спасо-Преображенського кафедрального собору та комплексу оборонних споруд XVII-XVIII ст., так званих «мурів».
Ще один поворот, проходиш крізь чудовий зелений сквер із доглянутими деревами та красивими лавами. І ось, перед тобою відреставрована будівля архітектури початку ХХ ст., прикрашена колонами, барельєфами і маленькими шпилями. Це готель «Савой». Він був побудований в 1912 році – найдавніший у Вінниці!
Пригадується одна зі сторінок історії… Під час революції 1917-1918 років влада у Вінниці утримувала революційні комітети робітничих і солдатських депутатів, ставлеників Австро-Угорської імперії, денікінської армії. А між тим, в готелі «Савой» був штаб тимчасового уряду Української Народної Республіки. Закінчилося це все в 1918-му затвердженням влади Рад. На цьому дана сторінка історії закінчується, а значить – потрібно рухатися далі.
Продовжуємо йти. Налітає теплий весняний вітерець, він приносить свіже річкове повітря, змішане з ароматами весняних квітів. Прямуємо до набережної. Вона дуже доглянута, всюди зеленіють дерева і пахнуть квіти. Зручні лави розташовані біля самої води –гріх не насолодитися гостинністю берега Південного Бугу. Трохи відпочивши, подорожуємо далі по Вінниці. Залишаючи набережну, піднімаєшся вгору сходами і виходиш до краєзнавчого музею Вінниці. Тут є багато копалин, знарядь праці та національних костюмів.
Перед очима відкриваються поселення кочівників скіфів, сучасні будинки змінюються хатинами уличів і тиверців – підданих Київської Русі. Бачиш, як затишні будинки падають перед міццю кочівників-монголів, а жителі стають рабами Золотої Орди. Лише через 100 років Вінниця буде звільнена від монгольської напасті литовським князем Ольгредом. Століття як миті пролітають перед очима і ось ти вже знову в приміщенні музею. Крім історичних цінностей, тут зберігаються й релігійні, наприклад – найбільша колекція ікон Поділля. Ікони зачаровують і налаштовують на духовний лад.
Саме час пройтися релігійно важливими місцями у Вінниці. Тут дуже багато храмів і соборів належать різним конфесіям. Це, насамперед, Хрестовоздвиженський храм, Воскресенський храм, Храм євангельських християн-баптистів, Храм Матері Божої Ангельської, Православний Преображенський собор, Православний храм Георгія Побідоносця, Різдва Богородиці собор, Святомиколаївський православний храм та інші. Окремо від усіх – Браїлівський Свято-Троїцький жіночий монастир. Кожна з цих будівель схожа на іншу, але в той же час володіє своєю унікальною родзинкою, яку ніде більше не зустрінеш. Відвідати обов’язково потрібно все, щоб повністю зрозуміти і відчути, як цікаво змішувалися культури і релігії у Вінниці.
Насолодившись духовно, варто звернути увагу на найдовшу вулицю Вінниці – Пирогова. Вона закінчується парком з церквою-некрополем, де знаходиться забальзамоване тіло великого вченого-хірурга Миколи Івановича Пирогова, і його садибою-музеєм. Цей чоловік став основоположником польової хірургії, засновником Російського Червоного Хреста, автором праці з 4-х томів «Топографічна анатомія». В свій час, він від гангрени врятував відомого італійця Джузеппе Гарібальді.
Саме він, в цілях гігієни хворих, зажадав проводити операції в білих халатах, за що своїми ж колегами був захований в психіатричний будинок. Через 3 дні його виписали, адже відхилень у психіці знайдено не було. В Вінниці лікар прожив трохи більше 20 останніх років свого життя.
До слова, в музеї Пирогова представлені зразки хірургічних інструментів, копії фармакологічних рецептів та документів того часу.
Вертаємось до вечірньої Вінниці. Гуляючи, відчуєш затишок і по-справжньому домашній комфорт кожного ресторану або нічного клубу.
Проте, це ще далеко не все! В цьому прекрасному місті залишилось ще багато цікавих речей, таких як: таємниця «Вервольфа» і променевої хвороби Гітлера. Незвіданими залишилися домівки Брусилова і Коцюбинського, садиба Грохольських та район Ієрусалимка – старий єврейський квартал, недалеко від сучасного центру міста.
WeLoveUa рекомендує не залишати увагою Вінницю! Нехай вона порадує кожного гостя прекрасною атмосферою, затишними вуличками та величними історичними пам’ятками.