Земля 2115: наукові прогнози щодо майбутнього

За час існування Землі, її обличчя неодноразово змінювалось. Якщо раніше зміни мали природний характер, то останні декілька століть на планету впливаємо ми. Науковці навіть ввели термін «антропоцен» — високий рівень людської активності.

Яке майбутнє очікує нашу планету через 100 років? Сподіваємося, майбутнє переможного розуму. Людина припинить підкорювання природи, а візьметься прогнозувати і передбачати її примхи.

Море для всіх

Вже за тридцять років три чверті населення нашої планети буде жити в прибережній зоні. А танення гірських льодовиків призведе до нестачі водного ресурсу.

Ми отримуємо режим жорсткої економії води і водночас технологічний прогрес у побутовому сервісі. Наприклад, ванни майбутнього зможуть очищати тіло людини ультразвуком, а будь-які водні відходи, проходячи крізь потужні фільтри, після переробки знову будуть використовуватися для пиття і приготування їжі, що дозволить економити до 90 % води.

2014 рік офіційно визнали найгарячішим за всю історію спостережень і, судячи з усього, 2015-й цілком може побити рекорд попередника. Ключовим у цих змінах, звісно, є глобальне потепління. Не дивлячись, що у певних колах досі відбуваються суперечки, а чи справді воно існує, статистичні дані однозначно свідчать — за останню сотню років на планеті стало неабияк спекотніше. У кінці минулого року комісія по зміні клімату, працююча у межах ООН, зізналась, що глобальне потепління перейшло у незворотну стадію. Уже в цьому році ряд відомих науковців (у тому числі з Океанічної лабораторії Вільфранша) заявили про те, що підвищення температури запустило «позитивний зворотній зв’язок» у світовому океані, які зупинити практично неможливо.

Танення полярної криги призведе до поступового підвищення рівня моря. Вже до кінця XXI століття середньорічна температура на Землі може підвищитися на п’ять градусів. Отже танення льодовиків пришвидшиться, що призведе до повного зникнення крижаного капелюха на північному полюсі і підвищення рівня моря на сім метрів (схожий сценарій не виключають  науковці з Годдардівського інституту космічних досліджень NASA).

З‘явилася ще одна проблема. На океанському дні є великі поклади парникового газу метану, який знаходиться у формі так званого газового гідрату. Гідрат метану стабільний тільки при високому тиску і низькій температурі, тому в міру підвищення температури світового океану він буде розкладатися, виділяючи велику кількість газу в атмосферу, що в свою чергу призведе до подальшого підвищення температури і виділення ще більшої кількості метану. Підвищення температури відчують на собі не тільки полярні льоди, але і гірські льодовики.

Вчені передбачають, що Еверест і оточуючі його Гімалаї можуть позбавитися 70-90 відсотків крижаного капелюха.

Підкорення океану

Зникнення коралових рифів та їхніх мешканців, що лежать в основі багатьох морських харчових ланцюгів, стане причиною втрати деяких видів риб, особливо тропічних. Отож, вчені центру NASA припускають запуск в роботу морських ферм.

Підвищення температури та виділення великої кількості вуглекислого газу в атмосферу призведе до підвищення кислотності води у світовому океані. Результатом буде загибель коралових рифів вже у 2050 році.

Населення Землі до кінця XXI століття може перевищити 10 мільярдів. Тому людина візьметься за штучне створення океанських ферм, де вирощуватиме не лише рибу, а й генетично модифіковані водорості, що використовуватимуть для отримання продуктів харчування і палива.

В режимі Форс-мажор

Тайфуни і урагани стануть для людини звичайними явищами, чимось на зразок грибного дощу чи серпневого зорепаду. І вона зможе їх контролювати. Вже зараз існують способи боротьби з торнадо або виклику зливи.

Підвищення температури призведе до перебудови усієї глобальної кліматичної системи Південної та Східної Європи, західної частини США, Китаю.

У той же час клімат у країнах Північної Європи стане жорсткішим. Гольфстрім, що виступає у ролі могутньої опалювальної системи, яка не дає замерзнути Європі узимку, ймовірно, зупиниться. Сільськогосподарські райони потраплять у засушливу зону. Це призведе до продовольчої кризи. Але сама людина скоїть рішучий стрибок у майбутнє і вирішить цю проблему.

Збройне генетикою, сільське господарство не тільки позбавить нас дефіциту їжі, але і створить універсальні продукти. Ймовірно, людство буде харчуватися виключно ГМО. Плантації модифікованих рису і кукурудзи будуть забезпечувати населення Землі всіма необхідними поживними речовинами.

Сахара заколоситься

Сахара, синонім нещадної пустелі, може стати гідною для життя та хліборобства і потенційним центром зростання населення.

Насправді, Сахара колись була зеленою саванною, до речі, відносно нещодавно — сім тисяч років назад. Створене руками людства, потепління запустило зворотній процес: останні 30 років середня кількість опадів на півночі Африки повільно збільшується. Це стосується як самої Сахари, так і сусіднього регіону під назвою Сахель — напівпустельної полоси довжиною більш ніж 3800 кілометрів.

Людина дбатиме про себе дужче

Ось ми і дісталися прогнозу щодо людського здоров’я. За свідченнями генетиків жити ми будемо довше, і ставитися до себе — дбайливіше. Причиною тому стануть стрімкий зліт генної терапії, технологій та якості рекламних кампаній.

Здоровий спосіб життя стане не просто трендом, а необхідністю і запорукою щасливого майбутнього. Всі фізіологічні параметри організму, які нам тільки потрібно знати: рівень глюкози, гормонів, ритм серцебиття, будуть у пристроях, які прийдуть на зміну смартфонам. Вони ж повідомлятимуть, коли і що слід їсти, як тренуватися, скільки спати, — в повній відповідності з даними медицини, а через півстоліття вона буде знати набагато більше, ніж знає зараз.

Як зазначив лауреат Нобелівської премії біохімік Пол Нерс, розшифрувавши сьогодні весь геном людини, можна сподіватися, що років через 20 малюку при народженні записуватимуть генетичний код. Це допоможе запобіганню ризику усіх можливих захворювань.

Наскільки здійсняться  наведені  сценарії розвитку подій залежить не тільки від змін характеру Землі, але й від нашого ставлення до себе і навколишнього життя. Тож, навіть якщо глобальні природні зміни зачекають ще пару тисяч років, то нам слід почати мінятися вже зараз.