HeartBeat Brass Band: музика вулиць по-харківськи

Харківські музичні формації відомі як в Україні, так і в світі своїми запальними ритмами та енергією, яка здатна розгойдати навіть найспокійніший зал. HeartBeat Brass Band не виняток. Зі своїми оригінальними кавеhfvb і авторським матеріалом, хлопці вже встигли виступити на Дні вуличної музики в Харкові, відкрити науково-популярну конференцію TEDxKharkiv і навіть проїхатися туром Західною і Південною частинами України. Зараз вони вирушили підкорювати Львів і AlfaJazzFest. Це все музиканти встигли трохи більше, ніж за рік, оскільки група існує тільки з квітня 2015 року. Слухачі їх порівнюють з відомим американським брасбендом Lucky Chops, проте HeartBeat Brass Band це окрема історія, якою музиканти поділилися в інтерв’ю спеціально для WeloveUA.

Я пам’ятаю, як минулого літа ви виступали біля Істормузея на площі. Розкажіть, як ви з вуличних музикантів перейшли в концертний формат?

Та як перейшли? Ми все ті ж вуличні музиканти, просто була зима і ми пішли з вулиць. А зараз знову підемо.

В якому форматі ви взагалі граєте? У вас тільки кавери?

Ні, у нас є власні пісні, власні аранжування. Є свій матеріал. Нас цікавить два формати: перший – це авторська музика, другий – це авторські мікси. Є різні пісні – старенькі, новенькі. Ми просто вносимо в них щось своє.

Розкажіть про ваш прогрес. З чого ви починали і куди прийшли?

Починали ми як всі, тобто ніяк. Швидше як солдатики, на Істормузее. Потім з часом, просто завдяки дуже активній підтримці публіки нам вдалося більше розкритися. Ми почали більше танцювати на сцені, не соромитися співати і в роботі все покращилось – ми більше стараємося. Ми хочемо постійно дивувати і радувати людей.

Ваші композиції дуже радісні і щирі. Як ви над ними працюєте, як виглядає цей процес?
Ну як, Діма, саксофоніст, приносить, ми дивимося, критикуємо, Діма йде переробляє (сміються – ред.). А коли з цього щось виходить, ми говоримо – круто, молодець. Як правило, все просто приходить. Нам подобається пісня і ми говоримо – Діма, давай її зіграємо.

Як вам більше подобається – бути вуличними музикантами чи концертними?

Нам в принципі подобається бути музикантами. Подобається виступати всюди. Щоб було для людей і чим їх більше, тим краще.

Публіка по-різному реагує?

На вулиці ми публіку застаємо зненацька, таким чином можна подивитися, як вони виражають свої емоції. Вони не брешуть. А на концерті теж так, але по-іншому. Люди там вже розігріті, вони знають куди йдуть і готуються спочатку.

Як взагалі з’явилася група?
Ми всі друзі, вчилися в одному закладі, знайомі з дитинства. Випадково, приблизно в один час, вступиои в музичне училище. Збиралися, а потім Олександр каже – так давайте спробуємо. Ми спочатку такі – так ну, а потім він усіх приструнив.

У вас є якийсь лідер, фронтмен?

Так, Діма і Саша. Вони займаються підготовкою матеріалу, вони нас зібрали.

Розкажіть цікаві історії з ваших репетицій або виступів.

У мене (Діми – ред.) На виступах постійно ламається саксофон. Його постійно б’ють, сьогодні він у мене впав. Іноді він падає, тому що ми настільки розгойдуємо публіку, що вона стає трохи агресвною (сміються – ред.).

У вас були проблеми з виступами або якісь конфлікти в групі?

Як і у всіх нормальних людей, у нас є проблеми, є конфлікти. Ми намагаємося їх вирішувати і найчастіше вирішуємо. Можемо, іноді, забути про час виступу або на репетицію не прийти.

Ви виступали на харківському TEDx. Цього року там була тема «Побічний ефект». Ви себе в неї вписуєте

Композиції, які ми відібрали на цей виступ, вибрані не просто так. Наша найперша мета – змінити стереотипи про духові інструменти. Тобто коли тебе запитують на чому граєш і ти відповідаєш, що на трубі, то це відразу асоціюється з викладанням в музичній школі, а не з якоюсь веселою музикою. Про тубу люди знають тільки те, що це труба така велика. А ми хочемо показати, що це ще й клубний формат. Нам навіть організатори виступів часто говорять, що ми оркестр груповий. Але ми ж музичний гурт.

У вас є якась відмінна риса від інших брасбендів?

Чим ми відрізняємося від інших брасбендів? Напевно оригінальними аранжуваннями і своєю подачею. Ми намагаємося знайти щось, чим можна відрізнятися в собі. Зараз вже є багато брасбендів в Європі і Америці, в СНД почали ось з’являтися. І всі вони хороші. Це все одно, що запитати який актор краще.

У мене є теорія, що кожне місто звучить по-своєму. У вас є щось виключно харківське?

Я вважаю, що музика це щось одне на всіх. Все залежить від людей. Нам приємно, що ми асоціюємося з Харковом. Зараз ми тут вже не одні, з’являються ще брасбенди. Харків у нас просто в серці. Коли ми в якихось довгих поїздках, нам завжди хочеться до Харкова. І навіть не завжди тому що це дім. Просто нас сюди тягне.

Фото і відео – Дмитрій Єршов