Білгород-Дністровський – одне з найдревніших міст світу

Білгород-Дністровський, що на півдні Одеської області – одне з найдавніших міст світу, якому вже понад 2,5 тисячі років. За цей час воно неодноразово змінювало свою назву і встигло побувати Офеусой, Тирой, Мон Кастро, Ак-либой, Четатя-Албой і Аккерманом. Незалежно від мови майже у всіх назвах фігурувало слово «біле» (місто будували зі світлого каменю), що відображено і в сучасному назві.

Місто багате збереженими історичними пам’ятниками і пам’ятками. Безумовно, найзнаменитішим туристичним об’єктом є давня і найбільша в Україні фортеця – Аккерманська або Білгород-Дністровська.

Фортеця була побудована на місці стародавнього міста Тіра. У давнину тут проходили торгові шляхи з заходу на схід. З огляду на стратегічне значення міста, необхідність в захисті його жителів існувала завжди. Фортецю будували впродовж двох століть, починаючи з XIII століття. До її зведення приєдналися молдавани, турки і генуезці. Останні, на думку істориків, побудували фортецю, щоб контролювати Дністровський лиман. За часів, коли фортеця перебувала в складі Молдавського князівства, місто навіть був столицею Нижньої Молдавії.

Отже, знаменита фортеця була побудована на високому скелястому узбережжі з місцевого каменю. Довжина фортечних стін склала близько 2,5 кілометрів, заввишки – від 5 до 15 метрів, а завширшки – від 1,5 до 5. З усіх боків, крім північної, фортецю оточує рів, який в давнину заповнювали водою завширшки в 10 метрів, а глибиною у 21, причому дно знаходилося нижче рівня води в лимані. Оборонна споруда фактично була неприступна для ворогів.

Фортеця ділилася на три двори. У найбільшому перебували вдома, де жили люди під час облоги. Збереглися залишки мечеті, побудованої турками на фундаменті християнської церкви XII-XIII століть. У другому дворі розміщувалися казарми військового гарнізону, стайні і склади з боєприпасами. У третьому була цитадель або генуезький замок – найдавніша частина фортеці, побудована в XIII столітті. Тут знаходився штаб і жив комендант.

Стіни мали 35 вежі: Дівочу, Комендантську, Адміністративну.

Фортеця була не тільки величною, але і своєю красою привертала ворогів, які регулярно нападали на місто. 1484 року, після 16-денної облоги, мешканці здали фортецю османським і кримотатарским військам. До слова, султан Баязіт II зробив це лише з четвертої спроби. Тоді з 20 тисяч жителів в живих залишилося 200 сімей. Але і турки не мали тут спокою – на фортецю регулярно нападали запорозькі козаки. У 1812 році її ївключили до складу Російської імперії.

У 1830-х роках Аккерман втратив своє оборонне значення. З того часу фортечні споруди по частинах стали розтягувати для господарських потреб. В кінці XIX століття комплекс оголосили історико-архітектурним пам’ятником.

До речі, фортецю часто задіювали в кіноіндустрії, зокрема, в 1976 році тут проходили зйомки фільму «Капітан Немо».

За межами древніх стін Акерманської фортеці є також чимало пам’яток, і перша з них знаходиться прямо біля підніжжя фортеці. Це руїни античного міста Тіра, заснованого греками в VI столітті до н.е., тими ж, що заснували інше стародавнє поселення на березі Чорного моря – Ольвію. Обидва міста-держави мають схожу історію і припинили своє існування у другій половині III століття н.е. Розкопки античного поселення ведуться з початку ХХ століття.

У самому Білгород-Дністровському інтерес представляють кілька споруд, серед яких вірменська церква XIV століття, грецька церква XV століття, болгарська церква XIX століття і ін.

Іоанно-Предтеченська грецька церква розташована на високому березі лиману. Це місце дивує своєю історією. Є відомості, що християнський храм тут був вже в III столітті. За словами істориків, уздовж берега лиману залишилися кілька фундаментів давніх церков. Нинішня будівля грецького храму з’явилася в 1480-х роках, коли регіон знаходився в складі Молдавського князівства. До храму на цьому місці був грецький монастир святого Іоанна Предтечі, побудований в XI столітті. Це місце відоме і тим, що в середині XIV століття тут був похований відомий румунський святий Іоанн Новий Сочавський. Незважаючи на відносно невеликі розміри, грецький храм являє собою рідкісний для України тип церковної архітектури.

Ще один цікавий храм – Свято-Георгіївська болгарська церква, яка веде свою історію з 1816 року – тоді відбулося освячення храму, обладнаного в будинку поліцмейстера. Це був перший храм, побудований болгарами, що переселилися з Туреччини. Будівля простояла до 1838 року, а новий кам’яний храм, в візантійському стилі спорудили в 1840 році. Після Великої Вітчизняної війни храм закрили, а пізніше розмістили в ньому спортзал. При реконструкції в 1960-х роках виявили поховання князів Волконських, які зробили пожертви для будівництва і розвитку храму. Повністю давню святиню відновили ​​в 1990-і роки.

У десяти кілометрах від Білгород-Дністровського розташований куточок Швейцарії – село Шабо – один з центрів українського виноробства. Перша виноградна лоза тут посаджена близько 200 років тому переселенцями, хоча напевно виноградники були і кілька століть до того. До середини XIX століття було представлено кілька сортів місцевих вин. Сьогодні вітчизняний винзавод володіє кращими сортами винограду, багато завезені ще французами і швейцарцями 200 років тому.

У 2009 році при заводі відкрили сучасний «Центр культури вина», який пропонує відвідувачам екскурсії та дегустації. Наприклад, можна відвідати старовинний Королівський підвал, Хересний підвал, Коньячний двір, Шампанський будинок, музейний лабіринт і ін.