Що подивитися в Київській області
Безумовно, столиця насичена історичними та культурними пам’ятками. Але варто виїхати за межі міста, і стане зрозуміло, що Київська область в жодному ране поступається в кількості і значущості цікавих місць. Мало хто знає, що тут знаходиться церква на воді, музей-місто і величезний український дендропарк
Місто-музей Переяслав-Хмельницький
Переяслав-Хмельницький – це один з найдавніших міст Київської Русі. Саме тут був підписаний договір між Московським царством і Богданом Хмельницьким. Саме тут колись жив Володимир Мономах, Григорій Сковорода. Це місце, де були написані «Заповет», «Кавказ» і «Наймичка» Тарасом Шевченком.
І, завдяки такій насиченій історичній значущості, тут і розташований Національний історико-етнографічний комплекс «Переяслав». До його складу входить 24 тематичних музею і 371 пам’яток історії та архітектури
Хата Савки в селі Нові Петрівці
Унікальний етнографічний музей, який відкриває нам всю правду про життя українських селян 200 років тому. Це місце, де можна приміряти на себе роль коваля або спробувати обмолотити сном дерев’яним ціпом. Також приміщення використовують як банкетного залу, для проведення тематичних весіль в українському стилі. А в кінці кожної екскурсії гостей пригощають червоним борщем, смачними варениками або кашею, що подаються в дерев’яній посуді під супровід пісень кобзаря.
Музей на колесах
Унікальний і вельми компактний музей знаходиться у Фастові. Саме в невеликому вагончику уряд УНР і ЗУНР зустрілися для дипломатичних переговорів. І, як усім відомо, внаслідок того делегації підписали Акт злуки УНР і ЗУНР. Акт був проголошений на Софіївській площі 22 січня 1919 року.
Печера Геонавт
Це єдина природна печера, яка знаходиться біля села Ходосівка. Її довжина становить близько 60 метрів. А стіни печери прикрашені різними малюнками, які залишили після себе відвідувачі. Тут також знаходяться два тунелі, один з яких впирається в компактний зал. Варто відзначити, що проходи печери досить вузькі і ведуть постійно вгору, так як печера розташована у горі.
Будинок-корабель
Це будинок легендарного Ксаверія Ратника, який створив той самий крейсер «Аврора». Мало кому відомо, що творець проживав і був похований неподалік Києва. Після своєї відставки, Ратник придбав порожні землі в Фастівському районі, в селищі Борова. Там він побудував оселю-корабель, де кімнати виглядають як каюти, а балкон схожий на капітанський місток. На сьогоднішній день в будинку розташована Київська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва Академії аграрних наук України.
Свято-Введенський чоловічий монастир в маєтку поляків Хоєцьких
Історія монастиря сягає своїм корінням у початок ХХ століття. Якийсь дворянин-поляк Ян Хоєцький побудував розкішну садибу. Через століття маєток перейшов монахам Свято-Введенського монастиря. Вони відреставрували маєток і організували з нього келії. Біля палацу був вирощений парк, де знаходяться безліч скульптур і квітів. Тут також розташований вольєр для страусів, павичів і фазанів. На сьогоднішній день колишній маєток – це пам’ятка архітектури національного надбання.
Спасо-Преображенська церква у Ржищеві
Побудована на початку ХІХ століття. Через будівництво Каховського водосховища, церква була відрізана від суші і зараз розташована на відстані 200 метрів від берегів. Місцеві жителі прозвали острів, на якому знаходиться церква, Відьминим. Оскільки згідно зі старими повір’ями тут збираються відьми для того, щоб поживитися енергією природи.
Свято-Покровська церква
Її побудував великий промисловець, благодійник Голубєв у 1907 році в селі Пархомівка. Родзинка церкви – в її архітектурі, яка не вписується в православні канони. У церкві можна угледіти готичні штрихи, а також проглядаються східні традиційні форми. Тут також можна побачити язичницькі символи у вигляді змії, стріл, вогню і виноградної лози. Але найголовнішим надбанням церкви є мозаїка, зроблена за ескізами Миколи Реріха. Через таку неприйнятну архітектуру офіційна церква не давала своєї згоди на освячення впродовж двох років.
Парк «Олександрія» в Білій Церкві
Унікальний величезний дендропарк, де зібрані рідкісні колекції рослин. Першу цеглину парку заклав граф Ксаверій Браницький в 18 столітті. Це був його подарунок дружині Олександрі Василівні, на честь якої парк і отримав назву. Облаштуванням парку керувала сама графиня, мріючи зробити його схожим на Петродворець і Царське село. При правлінні Катерини II, це було місцем літньої резиденції родини Браницьких. Але незабаром після смерті імператриці сім’я Браницьких переїхала в маєток на постійне місце проживання.