“Empire Builder” від Лори Гібсон. музичний океан

Якщо ви любите мелодійну, якісну і спокійну музику – цей альбом для вас.

Робота з Деном Хантом з “Neko Case”, Дейвом Діппері з “Death Cab for Cutie”, а також скрипалем Пітером Бродеріком забезпечила Лорі Гібсон приголомшливий в плані якості альбом. Без сумніву, на даний момент це найкраща платівка виконавиці. Для того, щоб повністю відчути кожну ноту, залишилося тільки перенестися в вагон поїзда – саме під таку музику пейзажі змінюються найяскравіше.
Взагалі, рух – це саме той символ, який супроводжує альбом з самого початку роботи над ним. Інші дороги, інші ландшафти: сама Лора знає про це не з чуток. Виконавиця два роки живе в Нью-Йорку, поки тільки звикаючи з ритмом життя мегаполісу. Вона поступово розширює зону свого комфорту. І подібне відбувається не тільки зовні: той же процес можна відчути в голосі американки. “Цей альбом – не спосіб втекти”, – сказала Лора в одному з інтерв’ю, – “Але щоб щось отримати, потрібно розширювати кругозір”.

“Empire Builder” – швидше меланхолія, ніж заряд позитиву. Але незважаючи на це, Лора Гібсон демонструє прихований оптимізм в своїх текстах. У пісні “Louis” вона співає: “Now I’m staring at the Hudson, I am humming to the passing trains,”, “And I no longer miss the silence, but I miss your eyelids flickering.” Напевно, ці рядки присвячені її рідному Портленду, і в цьому смутку є щось світле. Вона не сприймається як абсолют безвиході. Те ж можна сказати і про композиції “Five and Thirty” або “The Search for Dark Lake” – поетичні делікатеси, які хочеться скуштувати ще раз.

Якщо проводити паралелі, то Лора Гібсон нагадує Маріссу Недлер. Їй теж не потрібно багато незрозумілих і складних прийомів, щоб зробити свої композиції проникливими. В її піснях немає ніяких хитромудрих прийомів – все просто і, в той же час, музика тебе чіпляє. Напевно, це і є майстерність – творити за допомогою зрозумілих категорій.

Оцінка альбому нашим порталом: 8/10