Історія успішного світового підприємства: корпорація «Мондрагон». Частина 2

WeLoveUA продовжує історію корпорації “Мондрагон” – однієї з провідних бізнес-груп Іспанії. 

Ситуація у сфері управління у мондрагонських кооперативах найбільше нагадує колгоспи. Голосування на зборах здійснюються за принципом “одна людина – один голос”. Формально у робітників є всі права і можливості керувати кооперативом. Але реально в більшості кооперативів є групи (адміністрація або фахівці), які готують рішення. У мондрагонських кооперативах є, здавалося б, всі можливості для розвитку виробничої демократії. Але вона не складається автоматично. Для того, щоб виробнича демократія була не формальною, а реальною, потрібна свідома активність самих робітників, їх прагнення вникати в усі справи кооперативу, вміння організуватися. Такої активності і такого вміння у робочих мондрагонських кооперативах поки недостатньо. Тут робочим може надати підтримку соціальна рада, яка обирається в кооперативах і виконує функції профспілки.

Система управління МСС

Вона побудована за принципом дивізійної структури управління, – структура, в якій чітко розділені управління окремими продуктами і окремими функціями. Ключовими фігурами в управлінні організаціями стають топ-менеджери, що очолюють виробничі підрозділи.
Дана структура дозволяє окремим кооперативам швидко реагувати на зміни в умовах ринку, швидко приймати життєво важливі рішення. Ці кооперативи “Мондрагона” мають господарську самостійність.

Працівники обирають раду директорів, які наймають менеджерів вищої ланки. Якщо вони не задоволені системою управління, то вони можуть висловити перетензію на загальних зборах МСС, і відкликати його.

Система оплати праці в кооперативах, побудована таким чином, що в економічній ефективності виробництва, зацікавлені не тільки самі виробники, але і всі пов’язані з ними верстви працівників. Розрахунки з оплати праці робляться тільки в кінці року, але кожен працівник може отримати аванс в розмірі 50-70% зі свого особового рахунку від прибутку в поточному році.
На особовий рахунок працівника нараховуються винагороди за підсумками праці поточного року і дивіденди від паю в основному капіталі.

Великої уваги заслуговує інноваційна політика групи. Діяльність “Мондрагона” підвищує вартість промислової продукції в середньому на 5%. 28% продажів в 2008 році була нова продукція, яка не була продана в 2004 р. Значна частина сучасних виробів, що випускається МСС (наприклад, промислові роботи), розроблені цими кооперативами.

Вони ж розробляють і схеми технологічних процесів на підприємствах MCC. Про рівень цих розробок може свідчити хоча б факт участі дослідницьких кооперативів системи “Мондрагона” в розробках НАСА і в європейській космічній програмі.

Розподіл прибутку в групі “Мондрагон”

Ці кооперативи “Мондрагона”, розподіляють прибуток таким чином, щоб він повернувся назад у кооперативний сектор.
Ці кооперативи можуть розподіляти грошові кошти в резервний фонд промислової групи (приблизно 20%) і у фонд інвестицій у нову продукцію, створення нових кооперативів. Резервний фонд групи “Мондрагон” і Мондрагонський університет (14%) від прибутку до оподаткування.
Ці кооперативи оподатковуються на прибуток у розмірі 10% (для порівняння, податок на прибуток для комерційних організацій становить 35%) що дозволяє додатково відраховувати 10% від чистого прибутку у Фонд соціальної та освітньої підтримки, а також до 30% зверхуставного рівня у неподільний резервний фонд. Неподільний резервний фонд призначений для державного сектора а не для пайовиків, і розприділяється у разі ліквідації кооперативу.

Фактично, кооперативи “Мондрагона” вкладають великі кошти у освіту співробітників і поповнення резервних фондів кооперативів.

Іспанська система оподаткування кооперативів надає величезні податкові знижки, але тільки за умови, що кооперативи вкладатимуть значні суми у соціальну підтримку і у розвиток кооперативів.
Мондрагонська Федерація, багаторазово перевищує вимоги законодавства, про інвестування вивільнених коштів.

Мондрагонські кооперативи надають підтримку одна одній у важкій ситуації. Кожен з 11 промислових кооперативних груп, вкладає частину коштів з прибутку для покриття можливих збитків кооперативів групи.
Зазвичай, фонд покриває 50% збитків. Ці кооперативи “Мондрагона” відраховують у фонд в середньому 2% від прибутку, потім цей фонд фінансує 1/3 залишкових збитків окремого кооперативу. Фінансування відбувається відрахуванням частини коштів з фонду кожного кооперативу в залежності від суми активів окремого кооперативу і суми пайового фонду.

Даний процес не може тривати нескінченно, але підтримка збиткової організації може тривати протягом 2-3 років, до тих пір поки вона не почне приносити прибуток або не почнеться процес реструктуризації. З урахуванням того факту, що кожен кооператив відраховує в середньому 45% в неподільні резерви, можна зрозуміти, чому за всю історію існування Федерації збанкрутувало тільки три кооперативи.

Два рази на рік, працівники залежно від трудового вкладу, отримують свою частку з фонду споживання.

Капітал організації є неподільним, за винятком приросту капіталу. На особовий рахунок працівника відбувається відсоткове відрахування дивідендів з фонду накопичення. При звільненні або виході на пенсію працівник отримує свою частку прибутку з фонду накопичення за час праці у Федерації, а також отримує пайовий внесок. У разі смерті працівника всю суму отримують його спадкоємці.

У 1959 році з ініціативи Хосе Марії Арізмендіарріети був створений кооперативний фонд розвитку федерації, названий його творцями “Народної робочої касою” (“Caja Laboral Popular”). Для створення початкового оборотного капіталу він запропонував скористатися пунктом закону, що дозволяє кооперативним банкам платити відсотки за вкладами на 1,5% більше, ніж банки державні. Завдяки високій довірі Арізмендіаретте і високої прибутковості у кооперативних банках Хосе Марії вдалося зібрати кошти, необхідні для стартового капіталу.

З моменту створення “Робочої каси” розвиток федерації пішов у гору з наростаючою швидкістю.

Діяльність каси

Все здійснюється на основі аналізу ринкової кон’юнктури, за допомогою якого “Каса” фінансує будівництво нових перспективних підприємств, а потім – продає їх за собівартістю або в розстрочку трудовим колективам, допомагаючи формуванню таких колективів. Тобто, створені підприємства стають незалежними від “Каси” і належать виключно працівникам до тих пір, поки підприємство повністю не окупиться.
До Ради директорів підприємства, входять представники “Каси”, фахівці з налагодження прибуткової роботи. У міру окупності підприємства, їх число в Раді, зменшується. Оплата роботи цих експертів, також здійснюється підприємствами в розстрочку.

“Каса” покриває своїми позиками лише 60% вартості створення промислових та інших об’єктів. 20% покривається за рахунок вступних кооперативних внесків працівників. Причому нові працівники можуть отримувати позику для оплати цих внесків знову ж в “Касі” федерації на безвідсотковій основі, і виплачувати позику у розстрочку. Решта 20% вартості створення підприємств, покриває держава з фонду по боротьбі з безробіттям. У перші роки існування федерації і “Робочої каси”, скарбниця цього не робила, але переконавшись в життєздатності федерації, стала допомагати її розширення.

Підприємства починають щорічно відраховувати в “Касу” 10-12% своїх прибутків, стають пайовиками цієї “Каси”. І “Каса” за рахунок цих внесків, не тільки фінансує будівництво нових підприємств, а й надає вже працюючим підприємствам-пайовикам, безвідсоткові кредити для модернізації обладнання та поліпшення умов праці.
У міру збільшення числа підприємств-пайовиків зростає і оборотний капітал “Каси”, тому вони отримують можливість інтенсивніше вести розширене відтворення і вдосконалювати соціальну інфраструктуру федерації, будувати будинки, дитячі садки, технічні училища, створювати медичні та прикладні наукові установи. Вони мають у федерації статус “кооперативів другого ряду”, які не отримують прибутку від своєї роботи, як і сама “Робоча каса”.

Управління касою здійснюється пайовиками, що мають більшість голосів у Наглядовій Раді “Каси”, контроль за діяльністю банку здійснює наглядова рада.

У період між загальними зборами, управління Касою веде Рада директорів, що складається з чотирьох директорів, що обираються на загальних зборах і восьми директорів, які представляють інтереси кооперативів Федерації. Рада директорів обирає Голову, що виконує функції радника. Голова не має право голосу.

В рамках корпоративного банку також отримала розвиток система підготовки  планування та фінансування створення нових кооперативів. Учасники ініціативної групи, які передбачають створення нового кооперативу, отримують ставку в банку і потім, за допомогою його фахівців і за його рахунок проводяться безпрецедентні по тривалості (два – два з половиною роки) і за складністю дослідження ринку для нового кооперативу. По завершенні цих досліджень складається детальний бізнес-план, який після експертизи банку дає підстави для отримання в перший рік роботи кооперативу безвідсоткового, а в наступні два роки – пільгового кредиту на його розвиток. Якщо новий кооператив виділяється з уже існуючого, він отримує підтримку (кадрову, фінансову і т.д.) і від нього.

Федерація “Мондрагона” використовує Касу як інструмент “самокапіталізаціі”, накопичуючи оборотні кошти для реалізації планів з проведення інвестиційної політики. Крім реалізації інвестиційних програм всередині Федерації, Каса фінансує створення малих і середній підприємств поза Федерацією. Варто підкреслити, що 80% всіх нових малих фірм, відкритих завдяки підтримці кооперативного банку, виявилися рентабельними.

Таким чином, за більш ніж 50 років свого існування кооперативи “Мондрагона” досягли значного успіху в своєму розвитку, що пояснюється наступними причинами:

1. Наявність лідерських якостей Арізмендіаретти, здатного об’єднати робітників і створити життєздатну структуру, а також реалізувати на практиці свої ідеї.
2. Участь працівників в управлінні ресурсами організації, що є наслідком самої природи кооперативного менеджменту.
3. Чітко розроблена система планування і розподілу прибутку організації, управління кооперативами будується на принципах, які довели свою ефективність протягом декількох десятиліть.
4. Створена система “самокапіталізаціі” організації.
5. Дивізіональна структура управління, наявність дослідницьких та інноваційних інститутів, що дозволяють швидко адаптуватися до зміни ринкових умов.
6. Створення ефективно функціонуючих інтеграційних груп у фінансовій, дослідницьких та освітницьких сферах.
7. Високу увагу Мондрагонських кооперативів, приділяють підготовці кадрів, що здійснюється в спеціалізованих Університетах і технікумах.

Успіх кооперативів “Мондрагона”

Успішна історія “Мондрагона” свідчить про унікальність кооперативної практики MCC. Багато елементів практичної діяльності кооперативів Мондрагона вже застосовуються кооперативними організаціями на Заході. Це і використання схеми індивідуальних рахунків капіталу членів, і створення інтеграційних структур, що забезпечують кооперативам фінансову підтримку, допомогу і консультації в області менеджменту, фінансів, маркетингу і т.п.

Вивчення та впровадження досвіду мондрагонських кооперативів дозволить вирішити в кооперативах такі проблеми, як фінансування та скорочення кредиторської заборгованості, ефективна організація постачання та збуту. Здається, що об’єднання зусиль сільськогосподарських кооперативів в таких областях, як створення загальної банківської кооперативної структури, спільної мережі збуту продукції, загальної системи постачання насінням, добривами, технікою, пальним, спільної ветеринарної служби, може істотно підвищити ефективність управління. Та й багато чого з внутрішньої комунікації та проблем мондрагонських кооперативів, як і боротьба за їхнє рішення, містять для майбутніх кооперативів, чимало корисних практичних уроків.