Леонардо да Вінчі. Таємний код генія

Божевільний, геній, творець, чарівник. Подейкують, що він практикував чорну магію, щоб створити свої шедеври. Але в нашому розпорядженні факти і докази…

Що з’явилося з самго початку: курка чи яйце? Хто був спершу: Леонардо-художник чи Леонардо-інженер? Він так пристрасно був захоплений своїми кресленнями, винаходячи нове століття, що подовгу закривався у своїй майстерні й закривався в собі. Те ж саме можна сказати і про його здібності до малюнка.

Пророцтва мудреця

Лео був лівшою і писав справа наліво, причому дуже криво. Дослідники довгий час не могли розібрати його почерк. Хто знає, що було в голові генія насправді?.. Часом, замітки до креслень і майбутнім винаходам, а іноді – передбачення. Як захоплююче читати зараз пророцтва, датовані 1472 роком, коли його професійна діяльність набирала обертів. «Багатьох можна буде бачити несущимися на великих тваринах у швидкому бігу на погибель власного життя і на якнайшвидшу смерть. По землі будуть виднітися тварини різного кольору, які нестимуть людей до знищення їхнього життя».

Принцип розсіювання

Художником був винайдений фізичний принцип розсіювання – предмети на його полотнах ніколи не мали чітких меж. Знаменита Джоконда була створена за принципом розсіювання. Насправді все залежить від того, як фокусується ваш погляд. Під одним кутом вона буде вам посміхатися, під іншим – дивитися загадково і таємниче. Гра світла і тіні да Вінчі робить Мону Лізу «живою». Ось так дивишся на неї і думаєш, що розгадав таємницю її усмішки.

«Закінчити – значить вбити»

Знатна неквапливість да Вінчі, стала притчею. Він не любив закінчувати свої твори. Його шедеври могли «дозрівати» тижнями. Муза творчого натхнення відвідувала художника раптово, так само, як і покидала. У такі моменти Лео ставав інженером: створював водонепроникні черевики, наприклад.

«Люди будуть ходити, і не будуть рухатися; говорити з тим, кого немає, чути того, хто не говорить».

Створюючи фреску «Таємна Вечеря» Леонардо да Вінчі провів не одну безсонну ніч.

У натурщики на роль Христа він вибрав юнака з церковного хору. Світлий образ знайти не так важко, як зловісний. Тим більше, коли він не просто зловісний, а втілення самого брудного і ласого гріха. Терміни підганяли і тут в один прекрасний день в стічній канаві він бачить голодранця. У його рисах обличчя да Вінчі узрів необхідний образ. Родзинка цієї історії в тому, що коли з хлопця, був змальований образ Іуди, той побачивши роботу сказав мудрецю, що раніше бачив цю картину. Да Вінчі був шокований і на питання де ви могли її бачити, той відповів: «Три роки тому, ще до того, як я все втратив. Тоді я співав у хорі, і життя моє було сповнене світла, якийсь художник написав з мене Христа».

Пишу, а в самої мурашки по шкірі…

Виходить в кожній людині, таїться добро і зло. Зовнішність не завжди буде настільки прекрасною, а душа, можливо і не була загрузлою в гріхах. Ключик до таємному коду генія шукають досі. Людина яка подарувала людству крила, винайшла вертоліт, велосипед, танк та інші відомі всьому світу пристосування, не могла не залишити на останок про себе ще ребус. Він чекав, поки до його ідей «дозріє» людство. І коли вони приступили в дію, загадкою залишалася їх поява на світ. І знаєте, може нехай якісь -то головоломки, залишаються не вирішеними. Може це і було їх пряме значення.

Нехай усмішка Джоконди буде приховувати таємницю, а чудеса від Леонардо да Вінчі будуть продовжувати вражати сучасників.