Вони інші. Антон Долін

Кінокритик, радіоведучий, журналіст, автор п’яти книг. Серед яких «Ларс фон Трієр: контрольні роботи. Аналіз, інтерв’ю »розкритикував результати останнього Каннського фестивалю, про що ми поговоримо з ним пізніше. До Канн ж ми розпитали його про улюблені книги. Розповідаємо про них і вам.

1. Вальтер Скотт «Айвенго»

Так склалося, що я був тоді досить малий – навчався в 1-2 класі. Потрапивши на фільм «Балада про доблесного лицаря Айвенго», я настільки вразився, що прочитав книгу, незважаючи на протест бабусі і дідуся. Велику кількість життєво важливих установок отримав саме з цього роману, який нескінченну кількість разів перечитував. Ставлення до життя, жінки, друзів. Все це Скотт!

2. Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»

Основоположний роман французької літератури. Його дитячу версію я прочитав дуже рано і мене абсолютно заворожив як текст, так і ілюстрації Гюстава Доре. Пізніше я перечитав його кілька разів в перекладах Миколи Любимова, Володимира Пяста. Абсолютно приголомшливий роман! Перший роман в європейській літературі, ще майже середньовічний, але на диво сучасний і зараз.

3. Федір Достоєвський «Біси»

Перечитував разів десять. Достоєвський – автор, разюче випередив свій час. Цей роман, спочатку здавався політичним пасквілем, виявився книгою про отруйну дію, яку надає політика на життя кожного з нас, а також про те, що життя поза цією політикою можливе. Як позбавлятися від цього отруйного впливу, дистанціюватися.

4. Роберт Музіль «Людина без властивостей»

У автора встановлюється абсолютно особливе ставлення з читачем, ставлення дуже інтимне, пов’язане з обміном думками та поглядами на світ. Свого роду трикутник: автор, читач і герой цього роману – той самий чоловік без властивостей, в якому читач незмінно впізнає себе. Я особисто дізнавався. Мені здається ця книга ще і не випадково не закінчена. На моюдумку, кожен дофантазірует, допридумував її сам. Упевнений, мине ще трохи часу і Музеля захочеться перечитати знову.

5. Володимир Сорокін «Норма»

Я прочитав її на першому курсі університету і був абсолютно приголомшений. Для мене дуже важлива література і взагалі мистецтво постмодернізму. І я був радий познайомитися з нашим сучасником з не менш масштабним мисленням і ще більш тонким, граціозним почуттям мови. Сорокін -письменник, якого можна ставити в ряд з Гоголем, Салтиковим-Щедріним, Чеховим. Жодного шедевра російською мовою після цього тексту так і не було створено. З моєї точки зору він не втратив своєї актуальності а тільки набирає.

[masterslider id=”51″]

Цікаве про Антона

• У березні 2014 року підписав лист «Ми з Вами!» Союзу кінематографістів Росії, спрямований на підтримку Революції гідності і засудив втручання РФ у політику України.
  Сам критик каже, що займається висвітленням прокату, вибираючи від 3 до 5 найвиразніших, що вийшли протягом тижня, фільмів. Спеціалізується на стрічках, що впливають на історичний розвиток мистецтва кінематографії.
  У 2003 році Долін взяв кілька відвертих інтерв’ю у данського кінорежисера і сценариста, лауреата Каннського кінофестивалю Ларса фон Трієра, які використовував у своєму нарисі. Книга періодично перевидається в різних державах.