Професія: блогер

Термін «блог» з’явився в кінці 90-х, і за менш ніж за 20 років блогерство встигло стати свого роду мейнстрімом із власними правилами, законами і культурою. Його появі передував запуск декількох цифрових спільнот і платформ. Сьогодні блогерство можна вважати оглядом усього, що відбувається чи з’являється навколо.

20 років історії

Сучасний блог починався із особистих онлайн-щоденників. Дехто із авторів навіть називав себе «журналістами». Інші ж користувалися грою слів і чесно зізнавалися, що ніякі вони не journalists, а швидше journalers. Одним із перших блогерів став Джастін Хілл, який вів щоденник на Open Pages. Першим професійним блогером став Стів Гібсон, якому 8 лютого 1997 року запропонували продовжувати писати той же контент, тільки тепер для Ritual Entertainment. Серед тревел-блогерів першою почала вести дорожній журнал під назвою Poster Children Роуз Маршак у 1995 році. Одним із найбільш впливових ранніх блогерів став Дейв Вінтер, який розробив нові технології, що стосувалися оформлення і кодування публікацій. Серед популярних платформ багатофункціональністю відрізнялась Wearable Wireless Webcam. В цьому онлайн-щоденнику можна було ділитися історіями з життя, поєднуючи статті, відео та картинки. Проте відомого нам сьогодні поняття ще ніхто не вживав.

Спочатку платформи називали «веблогами» (weblogs). Найчастіше це були частини загальних сайтів, що обновлялися частіше та завжди вручну. З розробкою нових інструментів та введенням нових функцій стало можливо «запланувати» публікацію, виставивши потрібний час, а також приділяти більше уваги оформленню, а не технічним моментам. Згодом це стало більш популярним і навіть переросло в особливий клас онлайн-публікацій знайомого формату.

Невдовзі Джорн Барджер скоротив термін «веблог», утворивши жартівливу фразу «we blog», і слово «blog» одразу ж використовувати і як іменник, і як дієслово, а в травні 1999 року з’явилося слово «блогер». Тоді ж автори стали впевнено перетворюватися на соціальних активістів і активно розвивати інструменти для покращення онлайн-ресурсів.

Незадовго до цього у 1998 відбувся запуск Open Diary, що швидко переріс в тисячі онлайн-щоденників. Тут вперше з’явилася функція коментарів, а сам сайт став першою спільнотою блогерів. У березні 1999 Бред Фітцпатрік запустив широковідомий LiveJournal. Після цього були Pitas.com, DiaryLand, Onclave, blogger.com.

Якщо часом публікаціями ставали історії з власного життя чи особисті погляди на певні події, з часом блоги почали перетворюватися на важливе джерело інформації. Автори звертали увагу на те, що вважали найбільш важливим, навіть заставляючи медіазасоби слідувати їм та починати висвітлювати написане. Починаючи приблизно з 2002 року блоги стали настільки популярними, що автори сміливо могли розповідати широкій аудиторії про власні погляди на події та історії, не просто переказуючи їх, а часто йдучи наперекір позиції офіційних джерел. Наприклад, політики і їх оточення в блогах висловлювали власні погляди на війну в Іраку, а самі блоги ставали новим джерелом інформації, визнаним медіа, які не можна було упускати, аналізуючи ситуацію в цілому. Тут почали з’являтися майже миттєві коментарі стосовно телевізійних новин чи подій, очевидцями яких ставали автори.

З 2004 року блоги стали практично мейнстрімом. Політичні консультанти почали використовувати їх як засоби впливу та формування думки. З часом найвідоміші блогери перемістилися в інші медіа – на радіо і телебачення. На початку 2005 був опублікований перший список блогерів у вигляді підбірки тих, кого успішні бізнесмени на можуть не читати (тут були такі імена як Peter Rojas, Xeni Jardin, Ben Trott, Mena Trott, Jonathan Schwartz, Jason Goldman, Robert Scoble, Jason Calacanis).

Спочатку блоги були індивідуальною роботою або роботою невеличкої групи людей, які освітлювали одну тему. З появою Twitter’а та інших платформ-мікроблогів вдалося створити не одну соціальну мережу для блогерів.

Сьогодні

Багато платформ подають інформацію певної тематики. Деякі все ще більше походять на онлайн-щоденники. Інші функціонують як реклама чи допоміжний інструмент в розвитку бренду. Зазвичай це публікації, що поєднують текст, картинки, відео, а також посилання на інші веб-сторінки та медіа-ресурси. Найчастіше основна увага приділяється тексту, хоча дехто акцентує увагу фотографіях (фотоблоги), відео (влоги), музиці чи аудіо записам власних програм (подкасти). Популярність багатьом блогам принесла саме їх інтерактивність з можливістю залишати власні коментарі та нерідко отримати відповідь. Навіть сьогодні популярні блогери відкриті до спілкування зі своїми читачами (чи глядачами). І якщо не завжди відповідають на всі коментарі, то часто дослухаються до думок та пропозицій – про те, про що варто зняти наступне відео чи про яке суперечливе питання написати.

Насправді кожен із нас в якійсь мірі блогер. Наприклад, два роки тому Tumblr нараховував 172 мільйони користувачів, а WordPress – 75, 8 мільйонів. Далеко не кожен з них вартий уваги, і ще меншу кількість можна назвати професійними, але зі статистикою не посперечаєшся.

Саме з «мейнстрімності» блогерства з’являється немало проблем. Коли виникає дискусія стосовно друкованих газет, офіційних сайтів видань та блогів, останні часто виявляються значно результативнішими, оскільки є більш доступними та мають більший вплив на аудиторію. Проте далеко не завжди цей вплив позитивний. Справа в тому, що апелюючи до емоцій блогери не завжди перевіряють факти. Тоді з’являється купа незадоволених людей, що сперечаються між собою, навіть не намагаючись розібратися в ситуації.

Словник термінів

Як і кожна сфера занять, блоги мають свою термінологію. Наприклад, блогосфера – це сукупність усіх відомих та невідомих, абсолютно усіх існуючих блогів. Є спеціалізовані пошукові системи – такі сайти як Bloglines, BlogScope, Bloglovin’ і Technorati, де зібрані блоги, які можна знайти за допомогою ключових слів. Спільноти блогерів – це онлайн-сервіси, створені спеціально для взаємодії та співпраці блогерів, які можуть об’єднуватись навколо певної тематики і починати працювати разом. Існують фейкові блоги, створені певною компанією для просування власного продукту, а ще – блуки (blook), тобто книги, видані авторами на основі власного блогу. Таким зайнялися Салам Пекс, Еллен Сімонетті, Брук Савард, Ден Хауелл та Філ Лестер, Зоі та Джо Сагг. У 2005 році була навіть введена спеціальна відзнака для таких книг – Lulu Blooker Prize, проте в більшості випадків подібна література продається не дуже добре.

Факти і цифри

Перший блогер – Джастін Холл, про якого ми вже згадували, був журналістом-фрілансером та опублікував перший блог у 1994 році, будучи студентом.

Двома найпопулярнішими платформами сьогодні є WordPress та Blogspot. І хоча друга існує довший час, понад 40 відсотків усіх блогерів використовують WordPress.

Якщо сьогодні загальна кількість блогів становить близько 1,5 мільярди, у 1999 році їх було лише 23.

Новий аккаунт на блогерських платформах з’являється приблизно кожні півтори секунди.

Мова понад 60% публікацій – англійська, а в США блоги ведуть понад 31 мільйон користувачів.

Половина користувачів мають більше одного блогу. Професіонали ведуть по 4 і більше, а 27% цих людей них не займаються нічим іншим.

1 з 5 користувачів завантажує нові публікації щодня.

Найбільше людей читають блоги зранку, з 7 до 10 години. Найбільше коментарів з’являється близько 8 ранку.

Блогери просувають свої «творіння» в соціальних мережах, використовуючи в середньому 5 із них.

Блоги – хороший інструмент в маркетингу. Компанії, що ведуть їх, мають більше унікальних відвідувачів на своїх сайтах. Тому величезна кількість корпорацій використовують блоги для просування власної продукції.

Заробляти на життя блогерством – цілком реально, але зовсім непросто. Для цього потрібна добре вибудувана стратегія, постійність і багато терпіння. Лише 1/5 користувачів ведуть блоги регулярно більше шести років.

Менше 10 відсотків заробляють достатньо для проживання. Понад 80 відсотків не отримають навіть 100 доларів.

Більшість користувачів Інтернету читають блоги декілька разів на день. Для 90% їх кількість становить від 5 до 10. 23% часу люди проводять в соціальних мережах та блогосферах.

Вік більшості блогерів складає 21-35 років. Проте спостерігається тенденція «омолодження», і через декілька років домінуюча вікова категорія зміниться на 18-36 років.

Лише 40% усіх зареєстрованих блогів – діючі.

Публікації, якими діляться у Twitter та Facebook, отримують на 149% більше репостів, ніж ті, на які не дають посилання в соціальні мережі. Статті з картинками читають на 94% частіше, ніж без них.

Десятка високооплачуваних

Дехто вибрав блогерство справою всього життя. Правда, як ми вже згадували, це зовсім непросто. Потрібна стресостійкість, талант і бізнес-чуття, відданість справі та неабияке везіння. Декому і справді пощастило, навіть дуже!

Евдісон Тен ($60,000 – $80,000 в місяць) – співзасновник та виконавчий редактор новинного сайту про електроніку і техніку під назвою Slash Gear. Ресурс надає інформацію про всі новинки в сфері технологій, розповідає про найновіші гаджети. Більшість прибутку отримується шляхом реклами.

Метт Маршал ($50,000 – $100,000 в місяць): колишній журналіст заснував VentureBeat – інформативний блог, що розкриває найрізноманітніші теми, не лише пов’язані з технологіями. Також він запустив цілий ряд проектів технічного напрямку. Серед іншої цінної інформації, Маршал розповідає про різні бізнес-техніки, що приносять прибуток з інвестування стартапів.

Джина Трапані ($110,000 в місяць) очолює список найбільш оплачуваних блогерів-жінок. Вона – засновниця популярного Lifehacker, а також активістка соціального руху. Щодо Lifehacker, то до його виникнення привело бажання робити речі краще і результативніше. А для цього непогано створити платформу, де користувачі і справді зможуть ділитися власним досвідом та лайфхаками.

Колліз Таід ($55,000 – $120,000 в місяць) веде сім блогів. Один із них – TutsPlus. Це інформативний сайт, що містить велику кількість лекцій, уроків та різноманітних навчальних відео, що допомагають глядачеві дізнатися більше про програмне забезпечення, інструменти, які використовуються в дизайні, а також навчитися їх використовувати. При цьому писати сюди можуть і автори інших сайтів та компаній.

Джейк Добкі ($80,000 – $110,000 в місяць) – засновник новинного сайту Gothamist.com, де можна прочитати в основному про їжу, події та мистецтво. Тут можна знайти інформацію про різноманітні місця в усьому світі. Якщо плануєте кудись поїхати та хочете дізнатися про кухні різних країн та цікаві локації, це саме те місце. Сайт починався як сіті-гайд по Нью-Йорку та згодом географія розширилося до 13 міст в різних куточках світу. Перед тим, як завести блог, Добкі був фотографом-аматором.

Тімоті Сайкс ($150,000 – $180,000 в місяць) пише про інвестиції, фінанси, біржі та подібне. Сайкс, перш за все, – успішний економіст. Блог можна назвати його побічним доходом та неосновною роботою. Тут він ділиться власним досвідом та історіями, що часом і справді надихають. Та і сам Сайкс починав кар’єру пересічним працівником у такій же пересічній компанії. Сьогодні він заробляє мільйони та навчає людей, як досягти того ж.

Віталій Фрідман ($150,000 – $190,000 в місяць) – засновник SmashingMagazine. Це блог для веб-дизайнерів. Фрідман також запустив Smashing Network, де став куратором найкращих блогів знайомої йому тематики. Якщо ви хочете отримати знання та практичні навички в сфері веб-дизайну, можете бути впевнені, що дізнаєтеся про найновіші тенденції та отримаєте доступ до найкращих відео-уроків.

Маріо Лавандеріа ($200,000 – $400,000 в місяць) та його Perez Hilton стали одним із найпопулярніших у світі блогів майже з самого початку появи у 2005. Це блог про зіркове життя, новини шоу-бізнесу зі скандалами і плітками. Якщо ви читаєте про Ліндсі Лохан чи Джастіна Бібера, то найвірогідніше хтось підглянув інформацію тут. Тому якщо вас цікавить щось із життя улюбленого актора чи виконавця, загляньте на сайт і точно знайдете все, що вам треба.

Піт Кашмор ($560,000 – $600,000 в місяць) – засновник відомого Mashable, де йдеться про все – від технологій та бізнесу до соціальних медіа, розваг та стилю. Це найбільший незалежний сайт; найбільш впливовий та один із найпопулярніших ресурсів. Кашмор запустив сайт, коли йому було всього 19 років, і зараз є наймолодшим високооплачуваним блогером у світі.

Майкл Аррінгтон ($500,000 – $800,000 в місяць) створив один із топових ресурсів, яким захоплюються усі, хто цікавиться технікою та пов’язаними з нею новинами. Його навіть називали «пророком Силіконової Долини». Новини на сайті оновлюються настільки часто, що ви можете отримати найсвіжіші новини практично в ту ж хвилину, коли вони з’являються.

Лайфстайл і мода

Окремо можна говорити про тих, хто розповідає про моду, дизайн, інтер’єр, хендмейд. Вони розповідають про новинки і тренди, складають стильні образи, допомагають зробити макіяж, зібратися зранку, доповнити образ маленькими дрібничками, правильно поєднувати не лише елементи одягу і аксесуарів, а й побуту, щоденного використання. Окремо можна говорити про відео в стилі «Як я збираюся зранку». Таких блогерів більшає з кожним днем, проте найвідомішими залишаються тільки найбільш стильні і старанні.

Еймі Сонг (Song of Style) – дизайнер інтер’єру, яка ділиться цікавими кадрами з вуличного і повсякденного життя. Її знімки викликають захоплення і у звичайних пересічних користувачів, і у представників відомих брендів. Не менш успішним та популярним є її аккаунт в Instagram (1,9 млн фолловерів) та YouTube (28,000 підписників).

Венді Нгуєн (Wendy’s Lookbook) відома, перш за все, завдяки своєму каналу на YouTube. Її відео 2011 року під назвою «25 способів зав’язати шарф» подивилися більше 29 мільйонів разів. Венді цікава завдяки своєрідним поглядам на різні речі вона часто ділиться досвідом та історіями із власного життя, в тому числі розповідає про дитинство в інтернаті та прийомних сім’ях.

Крістіна Базан (Kayture) популярна серед тих, хто цікавиться модою і стилем. Модель зі Швейцарії працювала з такими відомими світовими брендами, як Louis Vuitton, Hugo Boss, Piaget та іншими.

Джулі Саріньяна (Sincerely Jules) пише дуже цікаво та має особливий стиль спілкування із читачами. Деякі її цитати стали написами на футболках із власної колекції.

Румі Нілі (Fashion Toast) завантажує своїх читачів публікаціями красивого одягу та моделей. Вона справила значний вплив на багатьох фоловерів. Дехто не просто взяв за основу стильні поради і образи, а і запустив власний блог. Раніше вона працювала з відомими брендами, а сьогодні навіть заснувала власний – Are You Am I.

Ніколь Ворн (Gary Pepper Girl) почала з сайту для продажів вантажних речей і до 2011 року стала одним із найуспішніших продавців в Австралії. Проте її інший проект став набагато успішнішим, і Ніколь перестала займатися комерційною частиною, приділивши усю увагу блогу.

Блер Еді (Atlantic-Pacific) найбільш відома доступним, хоч і грамотним, підходом до моди. Коли Еді запустила блог, вона працювала мерчендайзером для таких брендів як Gap і Tory Burch, а тому має професійний підхід до написання про моду і стиль. Еді вміє перетворити читачів на покупців, що дуже люблять модні бренди.

Ніколетт Мейсон, яка веде щомісячну колонку для Marie Claire та випустила власну колекцію для Modcloth, – одна з найпопулярніших і найбільш затребуваних блогерів, що зробила також немало для просування деяких колекцій одягу в Target. Вона час від часу виступає з порадами стосовно стилю в різних програмах – з’являлася навіть в «Good Morning America». Проте вона використовує свій блог не лише для розмов про моду, а і як платформу, де ведуться дискусії щодо важливих соціальних проблем.

Bryanboy перетворив власний онлайн-щоденник на онлайн-видання про життя і стиль відомих людей. В той час як більшість блогерів, що починали працювати в тому ж напрямку одночасно із ним, давно припинили свої спроби, Браян Грей Ямбао продовжує активно займатися улюбленою справою. Серед найбільш вдалих проектів – співпраця з «America’s Next Top Model».

Джессіка Стейн (Tuula Vintage) – блогер із Сіднею. Вона багато подорожує та активно ділиться фотографіями в Instagram. Хороший смак та відчуття стилю встигли оцінити декілька брендів (у тому числі й Dior), що активно співпрацюють з Джессікою.

Сюзанна Лау (Style Bubble) – один із основних голосів в індустрії моди. Її ідеями щодо образів та стилю цікавиться велика кількість читачів, а критичний підхід ліг в основу цікавих матеріалів, які були опубліковані в Elle UK та Business of Fashion.

Відео з британським акцентом

Можна скласти цілий рейтинг блогів з історіями, які надихають, рейтинг ресурсів, що мотивують і тому подібне. Проте справжній захват викликають звичайні, здавалося б, британці. Коли дивишся на них, розумієш, що ідеальна робота все-таки існує. І навіть можна заробляти на життя просто знімаючи відео вдома. Якимось чином напрямок відео-блогінгу (або коротко – «влог») став у Великобританії неймовірно успішним. Тут топ-десяткою точно не обійдешся, але сьогодні згадаємо про найбільш популярних та улюблених.

Zoella має понад 8 мільйонів підписників – така собі бізнес-леді з власною маленькою імперією, створеною за допомогою всього лише камери та креативності. Вона найпопулярніша, проте лише одна із багатьох влогерів.

Louise Glitter з 2010 року розповідає про моду, дає поради стосовно стилю та знімає відео про все це. На другому її каналі, Sprinkle of Chatter, можна побачити розмови з іншими ютюберами.

Jim Chapman знає все про чоловічу моду. Він також є учасником YouTube-бойзбенду (виявляється, і такі існують!), що займався збором коштів для кампанії Comic Relief.

AmazingPhil любить вигадувати трохи божевільні челленджі, які зазвичай не мають жодного сенсу, але точно розвеселять будь-кого. Філ Лестер, звичайно ж, записує все це на відео, публікує на власному каналі та передає естафету наступному. Найчастіше першою жертвою стає сусід Ден (той самий danisnotonfire, про якого згадаємо трохи пізніше). До речі, почуття гумору хлопців оцінили на BBC Radio 1 та запропонували стати ведучими щотижневої програми.

Charlieissocoollike колись зняв відео про чай, а зараз YouTube став його професією. Так розказує про себе Чарлі МакДоннел. Він знімає короткометражки, які дивляться 293 мільйони глядачів, а може навіть вже й більше.

Tanya Burr – лайфстал- і фешн-гуру, яка знає все про макіяж і не тільки. Знає настільки добре, що навіть запустила власну колекцію косметики. А ще опублікувала декілька книг такої ж тематики.

Marcus Butler завантажує нове відео щосуботи. Він може розповідати про речі, які його дратують, або про відео- та комп’ютерні ігри, які грає. Але незалежно від того, про що йдеться, якимось чином йому вдається зробити це цікаво. У 2013 році Маркус навіть став найбільш впливовим британцем у Twitter’і.

PointlessBlog та AlfieGames веде бойфренд Зоі Сагг (вона ж Zoella). Його канал – це колекція цікавих та комедійних відео. Деякі з них – всього-на-всього записи гри, які все одно набирають мільйони переглядів.

Caspar Lee за чотири роки набрав майже 4 мільйони підписників, і все завдяки відмінному почуттю гумору. Його сусід ThatcherJoe – ще один влогер із прізвищем Сагг, молодший брат Зоі. Його YouTube канал – це колекція жартів (pranks), смішних челленджів та подібного. Два інші канали – ThatcherJoeVlogs та ThatcherJoeGames мають трохи менше підписників.

І насамкінець danisnotonfire. «Я знімаю відео про те, який я незграбний і як люди сміються з мене», – пише Ден. Що тут ще додати? Просто відкрийте один із плейлистів і все зрозумієте самі.

Тут є Existential Crisis Trilogy – історія про те, що стається, коли ненавидиш свій університет. Є Reasons Why Dan’s A Fail, де ви точно знайдете дещо про себе. Ще є The Internet Support Group For People That Hate People – клуб порад для тих, хто їх потребує. І багато-багато іншого, що точно заставить посміятися і визнати, що проблеми і страхи в людей в усьому світі однакові. Обов’язково подивіться послання Дена до 14-річного себе і реакцію на його перше відео.

Навіть в голові не вкладається, як за декілька років можна пройти шлях він безглуздих відео до інтерв’ю з One Direction, Fall Out Boy та акторами «Голодних іграх». При цьому просто продовжуючи знімати такі ж відео. Може, менш безглузді та в кращій якості, але все ж.

І ледь не забули: Jackson і Finn Harries, які трохи лякають, коли говорять в унісон – наче сцена з фільму жахів. Близнюки ведуть блог та влог про світ навколо, тобто говорять і пишуть про все, що бачать.

Якщо говорити про американських колег, найвідомішим точно є Тайлер Оклі (Tyler Oakley), який активно відстоює права молоді та секс-меншин, говорить цікаві тренди, поп-культуру, та й без дурнуватих відео часом теж не обходиться.

Американська YouTube-музика

Якщо британці люблять поговорити, то американці – поспівати. Мільйони переглядів набирають не тільки смішні відео та уроки макіяжу. Є ціла група ютюберів, які займаються тим, що знімають кавери на відомі пісні. Це найчастіше поп-панк версії відомих хітів, хоч і не завжди.

Найвідомішим, безперечно, можна вважати Дейва Дейса (Dave Days). Одні тільки його послання до Майлі Сайрус чого варті! Після цілої серії відео він записав останню пісню (The Last Song) – справжній хеппі-енд. Правда потім Майлі Сайрус випустила Wrecking Ball, а тому не обійшлося без іще одного хіта, послання-реакції. А якщо придивитися, то можна помітити, що на ударних грає Ділан О’Браян. Той самий, що біжить лабіринтом в однойменному фільмі за книгою Джеймса Дешнера. От чим він займався до того, як почав зніматися в серіалі та покинув власну групу (точніше до того, як його вигнали, але це зовсім інша історія). До речі, популярний сьогодні актор також починав зі смішних відео на YouTube. Наприклад, розповів, як правильно готуватися до іспитів.

Часто музиканти записують спільні відео-кавери, допомагають один одному, вставляють посилання на канали друзів. Серед найцікавіших – Alex Goot, Chad Sugg, David Michael Frank (DMF the Kid), Sam Tsui, Kurt Schneider, Kimmy Smiles, Megan Nicole. Всі з непоганими вокальними даними і фантазією. А тому і з сотнями тисяч, а то й мільйонами підписників.

Серед них теж є ті, хто від каверів перейшов до написання власної музики, а тоді і до світових турів. Патті Уолтерз (Patty Walters), наприклад, тепер вокаліст As It Is, а також ведучий декількох програм на YouTube, де можна побачити знову ж таки інтерв’ю з музикантами і та смішні челленджі.

Макс Шнайдер (Max Schneider) підписав контракт з DCD2 Records і тепер він MAXX. Якщо вам це мало про що говорить, ви, мабуть не знаєте, що це лейбл Піта Вентца з Fall Out Boy. Тут же записуються Travie McCoy, New Politics і Panic! At The Disco, які нерідко вирушають в тури всі разом.

Кріссі Констанца (Crissy Constanza) тепер в Against The Current. Після успішного туру з Set It Off, виступів на Warped Vans Tour, концертів у США і країнах Азії вони їдуть в тур Великобританією з Good Charlotte (які все ж повернулися на сцену після п’яти років тиші!) і All Time Low.

Коді Карсон (Cody Carson) співає у Set It Off, які стали хедлайнерами на Warped Vans Tour та виступили як «support-act» в одному з останніх американських турів All Time Low. Насправді їх виступи і почались з All Time Low, коли той же Коді попросився на сцену заспівати разом чи то Jasey Rae, чи то Coffeeshop Soundtrack.

З Jasey Rae почали і відомі сьогодні австралійці 5 Seconds of Summer. За останні два роки вони випустили два альбоми та зібрали цілу колекцію нагород – від Best International Newcomer (Kerrag!, Великобританія) до Biggest Rock Act (MTV). Але спочатку були кавери на YouTube та роздуми «про високе і недосяжне»: мрії колись записати пісню з All Time Low. «Але це ж нереально», – кажуть вони в одному відео. З того часу пройшло декілька років, і 20-річні музиканти збирають стадіони по всьому світу. Для когось це черговий бойзбенд, проте якщо хоча б спробувати дізнатися більше, ви будете здивовані. Неодноразово згадані All Time Low – далеко не єдині, з ким активно спілкуються працюють австралійці. В записах їх альбомів беруть участь і музиканти з Lower Than Atlantis, Marianas Trench, Simple Plan, Fall Out Boy, а найбільше допомагають Джоел і Бенджі Меддени з Good Charlotte та найкрутіший поп-панк саунд-продюсер Джон Фельдман, про якого окрему немаленьку статтю можна написати, а то і цілу книгу.

Не менш цікаво спостерігати за іншими пов’язаними з музикою людьми. Наприклад, за фотографами, які все це фіксують, знімають відео-щоденники і навіть проводять уроки і майтер-класи з фотографії, з радістю розповідаючи про різні техніки, інструменти, обробку фотографій і так далі. Адам Елмакаєс (Adam Elmakias), наприклад.

***

Іноді і справді в голові не вкладається, як можна заробляти простими відео на YouTube чи постами в блозі. Про це, до речі, розповідає дехто із вищезгаданих у проекті Draw My Life. Проте причина не в тому, що їм на щастя подзвонили одного дня з YouTube.

Мільйони підписників та десятки мільйонів переглядів можливі лише тоді, коли глядачам цікаво. Якщо ти подивишся відео чи прочитаєш статтю і дізнаєшся щось корисне. Якщо впізнаєш в одному із жартів чи в одній з історій себе. Якщо розповідають про знайомі тобі речі. Якщо відео або публікація тебе розвеселить. Якщо така версія пісні і справді звучить непогано, а то й краще, ніж оригінал. Якщо ти дивишся на неймовірно безглузді відео і бачиш, що це перетворилося у щось не просто варте уваги, а дійсно цікаве та навіть геніальне.

Можливо, прозвучить дещо банально, але такі історії і справді надихають, заставляють вірити в те, що у вас все вийде. Або просто відволікають від повсякденних турбот, що часом не менш важливо.