Тернопіль та околиці: факти, несподіванки та містика
Зібрались їхати в Тернопіль? Одразу ж шукаєте інформацію про готель та кафе Тернополя. Нізащо не залишимо поза увагою Тернопільський замок. Воздвиженську церкву. Парки. Дехто не полінується поїхати у знамениті тернопільські печери. Хтось не омине увагою навіть ринок в Тернополі…
А тепер задумайтесь: що несподіваного про місто Ви знаєте?
Тернопіль славиться приголомшливими краєвидами, цікавими пам’ятками та доступними цінами – все, що потрібно мандрівникам з невеликим бюджетом, які вирішили вирватися кудись на вихідні.
Датою заснування Тернополя вважається 1540 рік, коли коронний гетьман Ян Амор Тарновскік заснував тут замок. Тут розташувалися деякі із найкращих зразків подільської архітектури, численні замки та костели. Під час Другої світової війни Тернопіль був майже повністю зруйнований, тому залишки «Старого міста» сьогодні можна побачити лише на вулицях Шевченка та Листопадовій.
Домініканський собор, що за радянських часів використовувався як картинна галерея, – одна із найкрасивіших барокових споруд в Україні.
Якщо повернути з центральної вулиці в бік озера, Ви вийдете на Єлисейські поля. Ні, до Франції йти пішки не доведеться – у Тернополі свої Єлисейські поля. Вони не простягаються від площі Згоди до Тріумфальної арки, та і виглядають не зовсім схоже… Проте місце, безсумнівно, миле та затишне.
«Сотня», або «стометрівка» – це місце, де збираються неформали. Між собою вони не ворогують, до перехожих не чіпляються, просто виділяються з натовпу своєю неординарністю та незвичайним одягом. А їх спілкування нагадує теплі родинні стосунки.
«Циганка» – місце збору байкерів, яких у Тернополі немало. Деякі байки нагадують витвори мистецтва, а на День незалежності їх прикрашають жовто-блакитними прапорцями та стрічками.
У Тернополі також є пам’ятники, що виконують бажання. Серед таких, наприклад, «пам’ятник шарі». Ним називають кулі, що стоять при вході в Драматичний театр (які також називають «яйцями»; так, все дуже заплутано). Так от, доки дехто готується до екзаменів безсонними ночами, інші прямують до Драмтеатру в пошуках удачі.
В Тернополі, у парку «Топільче», залишилось капище – місце, де в давнину проводилися язичницькі ритуали. Як розказують очевидці, тут і досі збираються старовіри у дні язичницьких свят. А часом можна стати свідком справжнісіньких моторошних ритуалів.
В приватному секторі на «Дружбі» є будинок із привидом, який не давав спокійно жити його попереднім власникам. Проте коли тут оселилася інша жінка, все наче припинилося.
Якщо стати «в правильному місці», то можна побачити, що пам’ятники Франку, Шевченку та Пушкіну з’єднані прозорими стінами, утворюючи такий собі «Бермудський трикутник».
Насправді «Бермудський трикутник. Тернопільська версія» з’явився нещодавно, тому, мабуть, не варто сприймати це як достовірний факт.
На цьому містика не закінчується. На перехресті вулиць Кардинала Сліпого та Січинського можна побачити пам’ятник… людині-невидимці.
Поряд з ним є пам’ятники сантехніку та стільцю, який шукав Остап Бендер. Виявляється, шукати треба було в Тернополі, а не Одесі!
Правда, тепер Ви хочете поїхати в Тернопіль ще більше, ніж раніше? 🙂