Томнатикул чи Карпатський «Памір»

Томнатик, Томнатикул, Памір… Поговоримо про маловідомий куточок України.

Томнатик – це гора в українській частині Карпат, що знаходиться в Путильському районі Чернівецької області, неподалік від кордону з Румунією. Найближчим населеним пунктом є село Сарата, недалеко від Закарпатської області. Томнатик відноситься до тпк званої пласкої вершини, в цій групі найвища – висотою 1565 метрів.

Але відомо це місце, не завдяки своїм природним особливостям, а тим, що на вершині гори знаходиться колишня радянська база протиповітряної оборони «Памір». Це не офіційна назва, вона закріпилася за військовою частиною вже пізніше, через відповідний позивний.

База тут була створена в 1960-х роках, можна сказати на західному кордоні Радянського Союзу. Тут дислокувалася рота протиповітряних військ. У 1995 році військові остаточно залишили базу, і об’єкт був переданий в комунальну власність Путильської районної ради. Таким чином, надсекретний об’єкт став доступний для цивільного населення.

Колишня військова частина розміщена на території площею 17 гектарів. Навколо неї – 300 гектарів полів і значні площі лісових масивів.

Кілька слів про інфраструктуру: тут залишилися двоповерхові будівлі, де жили сім’ї військових, гуртожиток, казарма, водонасосна станція та ін. Крім того в комплекс бази входять кілька білих бетонних кулястих форм (найбільший купол – діаметром 30 метрів) – під якими знаходилися елементи радіолокаційних станцій. Серед частин системи ППО збереглася радіолокаційна антена «П-14 Лена», яка в середині минулого століття вважалася дивом техніки, правда, зі зрозумілих причин, таємним. На територію проведено електрику і телефонний зв’язок. Військова частина була повністю автономною – крім, системи ППО і житлових корпусів, тут була своя їдальня, пекарня, лазня, пральня та склади, де зберігалися продукти на півроку вперед. Взагалі «Памір» вважається пам’ятником інженерної думки.

Щодо практичного використання «Паміру» вже не перший рік точаться дискусії. Найбільш перспективними є ідеї створення тут туристичного або спортивного об’єкта. У літній період тут гарний час для скаутингу і дитячих таборів. Також можна проводити фестивалі та змагання з джипінгу, оскільки до «Паміру» ведуть непрості і місцями важко прохідні дороги. Хоча велотуристи вже давно облюбували це місце.

І якщо туристи в приватному порядку і невеликими групами сюди приїжджають регулярно, то ідея створення на колишній військовій частині бази для підготовки українських спортсменів з багатьох видів спорту, виглядає вельми цікавою. Фахівці наводять приклад, що коли в Європі в зимовий період 2006-07 року не було снігу, на Томнатику товстий шар м’якого і стійкого снігу лежав аж до квітня. У поєднанні з екологічно чистими повітрям і водою – це ідеальне місце для підготовки біатлоністів і лижників для змагань найвищого рангу. До того ж, в вище згаданому селі Сарати є стара дамба, яку можна було б використовувати як каток. Та й добиратися сюди набагато ближче і дешевше, ніж в європейські країни, якщо створити відповідну інфраструктуру.